Презентация: Free Powerpoint Templates ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Free Powerpoint Templates ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ Free Powerpoint Templates ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ВСТУП 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ВИСНОВКИ ВИСНОВКИ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Free Powerpoint Templates ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
1/38
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 26)
Скачать (327 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

Free Powerpoint Templates ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

2

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

3

Слайд 3: ВСТУП

Громадська думка є одним із найцікавіших феноменів суспільного життя. Особливо важливе значення громадської думки у сучасному суспільстві. Численні факти свідчать, що у демократичних країнах неможливо ігнорувати думку громадськості, а відтак — вона істотно впливає на перебіг усіх соціальних процесів. Вона не обов'язково узгоджується з правилами логіки, іноді швидкоплинна, аморфна, суперечлива, але ігнорувати її у наш час — неможливо. Громадську думку іноді порівнюють з атмосферн им тиск ом — якщо спеціально не звертати на нього уваги — його не бачиш і не відчуваєш, але він все одно тисне на тебе навіть тоді, коли ти не задумуєшся про його існування.

4

Слайд 4: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

5

Слайд 5: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

6

Слайд 6: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Термін “громадська думка” (англ. pablik opinion ) вперше застосував у другій половині ХІІ ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту.

7

Слайд 7: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Громадська думка – специфічний вияв масової свідомості, складне соціальне утворення, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.

8

Слайд 8: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

9

Слайд 9: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Громадська думка може бути використана у регулюванні багатьох сфер життєдіяльності суспільства, серед яких найважливіші : соціальні процеси, відносини ; політичні процеси, відносини; економічні процеси, відносини ; духовні, ідеологічні процеси, відносини.

10

Слайд 10: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

СТРУКТУРА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

11

Слайд 11: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Суб’єктом громадської думки є певні групи населення. Однак, при з’ясуванні суб’єкта громадської думки необхідно розрізняти поняття “ суб’єкт ” і “ виразник ” громадської думки. Виразниками громадської думки можуть бути як окремі індивіди (політичні діячі, журналісти, письменники) так і групи людей. Суб’єктом (носієм) громадської думки може бути органічно цілісна множина людей, що дає змогу розглядати досліджуване як цілісне, відносно самостійне, утворення.

12

Слайд 12: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Об’єктом громадської думки є конкретні явища, проблеми, теми, щодо яких може бути висловлена думка громадськості. При встановленні об’єктів громадської думки враховують : загальну здатність суджень громадської думки віддзеркалювати соціальну реальність та відображати події цієї реальності; формальні критерії, за якими певне явище, подія, проблема стають об’єктом громадської думки: суспільний інтерес, доцільність, дискусійність, компетентність.

13

Слайд 13: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Залежно від змісту висловлювання населення існує кілька типів суджень громадської думки:

14

Слайд 14: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Засоби, форми впливу громадської думки на суспільне життя різноманітні (від звичайного вербального схвалення або несхвалення фактів, подій, процесів, що відбуваються у суспільстві до прямого наказу щодо них) і реалізуються в її функціях, які виявляються у двох тісно пов'язаних між собою вимірах – горизонтальному та вертикальному.

15

Слайд 15: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Горизонтальний вимір громадської думки виявляється у урегулюванні різноманітних стосунків між індивідами в соціальних спільнотах. Його складають функції, які були історично першими в розвитку громадської думки та забезпечили подальшу еволюцію людської цивілізації. До них належать: оціночна, критична, діагностична, нормативна, прогностична, виховна функції.

16

Слайд 16: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Вертикальний вимір громадської думки передбачає розгляд функцій громадської думки, як соціальної інституції, найпомітнішими серед яких є: експресивна, консультативна, функція тиску на владу, директивна.

17

Слайд 17: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Особливості механізмів взаємодії громадської думки з органами влади, соціальними інституціями, політичними структурами тощо залежать від каналів її висловлювання, які поділяють на: опосередковані, прямі, спеціалізовані.

18

Слайд 18: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

19

Слайд 19: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Структурні компоненти громадської думки : соціальна оцінка ( вияв відношення об’єкта до суб’єкта ), емоції, елементи знання, уявлення, установки, вольові елементи.

20

Слайд 20: 1. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Отже, соціологія громадської думки — це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності її функціонування в різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності та соціальному управлінні.

21

Слайд 21: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Комунікація (лат. communicatio — зв'язок, повідомлення) — передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв. Вона може бути: вербальною (передача інформації за допомогою усних чи друкованих слів ), візуальною (за допомогою образного ряду), орієнтованою на сприйняття за допомогою слуху ( музична ), невербальною (коли одержувач інформації інтерпретує міміку, жести, символи тощо ), комбінованою.

22

Слайд 22: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

23

Слайд 23: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Комунікація, хоч і пов'язана з передачею інформації, але не обмежується лише цим. Тому часто розмежовують поняття масової комунікації та масової інформації. Масова інформація — стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію.

24

Слайд 24: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Інформація і комунікація є двома рівнями процесу спілкування. Перший — пізнавальний ( когнітивний ) — пов'язаний з поширенням соціально важливих відомостей серед широкої аудиторії. На другому рівні процесу спілкування одержана соціальним суб'єктом інформація поєднується з системою існуючих норм і цінностей, регулює контакти з оточуючим середовищем, передусім соціальним. За цих умов процес комунікації має безпосереднє відношення до соціальної дії. Усе це свідчить, що комунікація — розгалуженіший процес, який суттєво впливає на функціонування соціуму. З масовою інформацією її ріднить те, що обидві вони конституюються лише засобами масової інформації (ЗМІ) і не можуть існувати поза ними.

25

Слайд 25: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

26

Слайд 26: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Одночасно з виникненням феномену масової комунікації та розвитком засобів масової інформації окреслюється соціологія масових комунікацій як окрема царина в соціології. Соціологія масових комунікацій — галузь соціології, предметом якої є закономірності масових інформаційних явищ і процесів, діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.

27

Слайд 27: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

28

Слайд 28: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

29

Слайд 29: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Процес комунікації відбувається за такою схемою: «ХТО — ЩО ПОВІДОМЛЯЄ — ЯКИМ КАНАЛОМ — КОМУ — З ЯКИМ ЕФЕКТОМ?» (схема Г. Лас с уелла) Пізніше цю формулу пробували удосконалити й сам Лассуелл, й інші вчені, але це були невдалі спроби.

30

Слайд 30: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Загалом розвиток соціології масових комунікацій, її проблематика тісно пов'язані з еволюцією самої системи засобів масової інформації. Першим засобом масової інформації історично була преса. На початку XX ст. було винайдено радіо, яке виявило недосяжну для преси здатність інтегрувати мешканців географічно та політично відокремлених територій. Телебачення ще більше розширило можливості ЗМІ, закріпило створене радіо уявлення про географічний та соціальний простір і можливості його подолання. Останнім часом дедалі більшої популярності набуває такий ЗМІ, як Інтернет («всесвітня павутина»). Він відкриває доступ до будь-яких розміщених в ньому інформаційних баз даних, надає змогу використовувати їх, обмінюватися даними, вступати в комунікацію з необмеженою кількістю осіб.

31

Слайд 31: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Засоби масової інформації характеризуються такими загальними особливостями: — широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу; — сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу; — єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу; — багатство методів і форм впливу; — доступність, поширеність, динамічність інформації.

32

Слайд 32: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Вплив ЗМІ на громадськість зумовлюється щонайменше двома функціональними завданнями : Відображення, фіксація, моделювання дійсності, тобто подій, фактів, соціальних відносин, а остаточним продуктом є інформація про цю дійсність. Зміна соціальної реальності й управління нею, утвердження, підтримання і трансляція ціннісних, нормативних орієнтирів суспільства, контроль за реалізацією управлінських рішень, регулювання соціальних відносин.

33

Слайд 33: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

34

Слайд 34: 2. СОЦІОЛОГІЯ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Основні підходи до вивчення масової комунікації: Концепція тотального впливу Концепція обмежених ефектів Концепція глобалістської орієнтації Семіотична концепція Постмодерністські концепції Всі згадані теоретичні напрями підводять до необхідності вивчення можливостей функціонування ЗМІ як способу контролю влади.

35

Слайд 35: ВИСНОВКИ

Отже, соціологія громадської думки — спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності її функціонування в різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності та соціальному управлінні. Громадська думка формується там і тоді, коли на суд народу виноситься проблема, що має важливе практичне значення, тобто проблема (питання), яка зачіпає соціальні інтереси людей. Вона найчастіше стосується питань, пов'язаних із політикою, правом, мораллю, мистецтвом, найбільш спірних, полемічних і зачіпає інтереси людей. Сила громадської думки, її активна дія визнавалася завжди, в усі часи. Вихідним пунктом формування громадської думки є соціальне інформування.

36

Слайд 36: ВИСНОВКИ

А соціологія масових комунікацій — галузь соціології, предметом якої є закономірності масових інформаційних явищ і процесів, діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію. Спілкування характерне і необхідне для діяльності людини. У процесі спілкування здійснюється передача інформації, тобто виникає комунікація. Але масовою комунікацією можна вважати тільки ті випадки, коли інформація передається від комунікатора через спеціально створенні канали (газети, радіо, телебачення тощо) на масову і розташовану в різних місцях аудиторію. Головними завданнями соціології масової комунікації є опис об'єкту дослідження, пояснення процесів, що відбуваються в ньому, і вироблення практичних рекомендацій щодо оптимізації цих процесів.

37

Слайд 37: РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Федотова Л. Социология массовой коммуникации: Учебник для вузов. – СПб., 2003. – 400 с. Соціологія: Підручник / за ред. В.Городяненка. – К., 2003. – 560 с. Матусевич В. Громадська думка: критерії ідентифікації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. - № 2. – С. 5. Борыснев С. Социология коммуникации: Учеб. пособие для вузов. – М., 2003. – 270 с. Сурмин Ю.П. Теория общественного мнения: Курс лекций. – К., 1999. – 72 с. Тавокин Е. СМИ как фактор информации по обеспечению реформ // Социс. – 2005. - № 10. С. 100-106. Шарков Ф. Аудитория и мониторинг СМИ // Социс. – 2005. – № 10. – С. 106-111. Шубина Л. Общественное мнение об опросах общественного мнения // Социс. – 2005. - № 11. – С. 138-142.

38

Последний слайд презентации

Дякую за увагу!!! 

Похожие презентации

Ничего не найдено