Презентация на тему: Формування граматичної правильності мовлення у дітей

Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Поняття граматичної будови мови
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
О. Гвоздєв описує вікові періоди дошкільного дитинства, впродовж яких дитина оволодіває синтаксисом:
Гра ”Назви маленькі іграшки”
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Н. Лопатинська розробила серію експериментальних завдань з по­стійно діючими героями Доведунчиком і Пояснюлею. ( при­клади конспектів )
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Дані досліджень показують, що діти дошкільного віку засвоюють й активно вживають майже всі прийменники. Кількісну характеристику вживання прийменників,
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
Формування граматичної правильності мовлення у дітей
ДЯКУ Ю ЗА УВАГУ!!!
1/25
Средняя оценка: 4.0/5 (всего оценок: 29)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1994 Кб)
1

Первый слайд презентации: Формування граматичної правильності мовлення у дітей

Изображение слайда
2

Слайд 2: Поняття граматичної будови мови

Теоретичною основою формування у дітей дошкільного віку граматичної будови мови є наукова граматика, яка має свої граматичні категорії, грама­тичні одиниці й граматичні форми. Слово граматика має кілька значень. По-перше, це будова мови, тобто система морфологічних одиниць, категорій і форм, синтаксичних одиниць і категорій, словотворчих оди­ниць і способів словотворення. Граматикою називають усю невласне звукову і нелексичну організацію мови, яка представлена в ЇЇ граматичних категоріях, граматичних одиницях і граматичних формах. По-друге, це розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови. Граматика як наука про будову мови складається з двох розділів: мор­фології і синтаксису. Морфологія вивчає граматичні властивості слова, зміну його форм і пов'язаних із ним граматичних значень, а також частини мови.

Изображение слайда
3

Слайд 3

Синтаксис досліджує засоби і правила побудови речень і словоспо­лучень. Словотвір вивчає будову і творення нових слів. Основними одиницями граматики є морфеми (мінімальні одиниці мови), слова (у морфології) і конструкції або речення (у синтаксисі). Слова мають граматичне і лексичне значення. Граматичне значення характеризує відношення між явищами дійсності, що позначаються словами, мовні значення мисленнєвого ряду, які мають у мові стандартне вираження. Щоб дитина зрозуміла мов­лення, їй недостатньо знати тільки лексичне значення слів, потрібно ще зрозуміти їх зв'язки в реченні, тобто граматичне значення. Наприклад, дитина розуміє слова двері і відчиняти, їх співвіднесеність із немов-ною дійсністю, проте не знає їх граматичного значення «двері відчи­нені» чи «двері відчинять». Граматична категорія - це система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин. Граматичні категорії поділяють нморфологічні (категорії роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи) і синтаксичні (комунікативної спрямованості, стверджувальності - за­перечу вальності, синтаксичного часу і способу).

Изображение слайда
4

Слайд 4: Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку

О. Гвоздєв описує засвоєння дітьми частин мови за такими вікови­ми періодами: -від 3 років до 3 років 3 місяців. Розширюються смислові функції відмінків: стає дедалі докладнішим позначення поширених дій у про­сторі (конструкції з прийменниками до, під, по, які щойно з'явилися). Засвоюються своєрідні випадки керування: 1) знахідний відмінок подібний до родового в іменників на позначення живих істот; 2) родо­вий відмінок однини й множини, який залежить від числівників. Прикметник завжди правильно узгоджується у роді (засвоєння узго­дження завершилося ще в попередній період). Спостерігається також правильне узгодження у роді дієслова минулого часу; зникло змішуван­ня родів при займеннику я, яке спостерігалося раніше. У мовленні спостерігається умовний спосіб, який з'явився у попередній період. Як і раніше, широко використовуються самостійні утворення за анало­гією; - від 3 років 3 місяців до 3 років 6 місяців. Продовжують розвива­тися смислові функції відмінків іменників і конструкцій речень (відмінки з новими прийменниками про (об), замість, після: орудний преди­кативний і його заміна називним). Розширюється вживання прикмет­ників замість керованих іменників, що означають інший іменник. Спо­стерігається тенденція до заміни присвійних прикметників з нульовим закінченням прикметниками з повними закінченнями. Стає звичним вживання у дієсловах умовного способу. Широко використовується утворення нових дієслів від інших частин мови, а також для вираження видових відтінків.

Изображение слайда
5

Слайд 5

від 3 років 6 місяців до 3 років 9 місяців. Змін у вживанні частин мови майже немає. В іменниках, які означають живі істоти, у знахідно­му відмінку трапляються форми, подібні до називного відмінка. Вжи­ваються прикметники власного утворення. Досить поширеними є утво­рення за аналогією до різних частин мови, але найпоширенішим є утво­рення власних дієслів у різних формах; від 3 років 9 місяців до 4 років. Зміни в мові - незначні. В імен­никах ще трапляється знахідний відмінок, подібні до називного на по­значення живих істот. Вживається родовий відмінок множини при чис­лівниках три, чотири, які щойно з'явилися. У наказовому способі спостерігається характерна для книжкового мовлення форма з часткою нехай. Широко використовуються власні словоутворення серед імен­ників, прикметників, дієслів; в іменниках спостерігаються випадки без-суфіксального утворення; від 4 років до 4 років 4 місяців діти вже зробили значні успіхи у засвоєнні граматичної будови - граматичні категорії переважно вже сформувалися. Залишаються незасвоєними лише деякі деталі морфо­логічного вираження граматичних категорій.

Изображение слайда
6

Слайд 6: О. Гвоздєв описує вікові періоди дошкільного дитинства, впродовж яких дитина оволодіває синтаксисом:

від 3 років до 3 років 3 місяців. Збільшується кількість речень зі сполучниками. З'являються нові сполучники й сполучні слова (що, коли, куди, скільки). Відчуваються труднощі у вживанні речень зі сполучним словом котрий, особливо щодо порядку слів; від 3 років 3 місяців до 3 років 6 місяців. У цей період з'являються нові питальні слова (скільки, від чого, чий) і непрямі відмінки за­йменників (хто, що, в кого, з чого, чим, у чому), а також розділо­вий сполучник або. Закріплюються засвоєні раніше типи речень зі сполучниками й сполучними словами. Триває засвоєння слів хто і який: від 3 років 6 місяців до 3 років 9 місяців. У цей період дещо розширюється вживання складного речення (сполучник все ж таки). Трапляються поодинокі випадки відокремлення, у тому числі й діє­прислівників. Залишається незасвоєним орудний предикативний від­мінок; від 3 років 9 місяців до 4 років. У формуванні речень нічого ново­го не з'являється.

Изображение слайда
7

Слайд 7: Гра ”Назви маленькі іграшки”

Мета: з'ясувати вживання та розуміння дітьми іменників із суфік­сами зменшено-пестливого значення -ик-, -чик- і здатність до рефлек­сії під час утворення іменників за допомогою цих суфіксів. Матеріал: перша серія малюнків: човен великий і маленький; друга серія малюнків: м'яч великий і маленький; третя серія малюнків: вагон, пароплав, телефон, диван. Хід заняття: перша серія. Вихователь: «Послухайте, будь ласка, що трапилося колись із Максимком і Даринкою. Одного дня братик і сестричка повернулися з дитячого садка і гралися іграшками. Діти так захопилися грою, що не помітили, як минув час. До кімнати зайшла матуся і сказала, що час збирати іграшки та лягати спати. Даринці і Максимкові не хотілося збирати іграшки, і малята лягли спати, а іграшки так і залишилися на килимі. І ось Даринці наснився сон: начебто іграшки образилися на малят і пішли від них до іграшкової крамниці. Максимко і Даринка довго міркували, куди поділися їхні іграшки, й пішли їх шукати. Нарешті вони потрапили до іграшкової крамниці. Як там було гарно! Крамниця вся прикрашена квітами, а на полицях було дуже багато іграшок великих і маленьких: ось ведмідь, а поруч -... (прогнозована відповідь: ведмедик), ось - пухнастий заєць, смугастий кіт, вухастий слон». (Прогно­зовані відповіді: зайчик, котик, слоник.)

Изображение слайда
8

Слайд 8

Гра ”Хто в якому будинку живе? ” Мета: навчити дітей утворювати нові слова із суфіксами -ок, - очок-. Матеріал: м'яка іграшка - Сонячний зайчик, схеми - моделі слів. Хід заняття: діти, подивіться, у мене на карточках різні буди­ночки, в яких знаходяться різні предмети. Даринка помітила, що будиночки різняться між собою не тільки тим, Що на них різна кількість рисочок, а ще й тим, що дахи у них різні. Є такі - /^, є й такі - /~\Л та багато інших. - Сонячний зайчику, поясни, будь ласка, чому в будинків дахи різної форми, - звернулася до нього Даринка. - Ой, які ви уважні! Все помічаєте, - похвалив малят Сонячний зайчик. - Справа в тому, шо в будинках ось із таким дахом /"^ зна­ходяться звичайні предмети. Ви бачите, що в багатьох будинках саме такі дахи. Проте є будинки й з іншими дахами. - Що ж позначають такі дахи? - запитали малята. - Зараз я все вам розповім, - пообіцяв Сонячний зайчик. - Слухай­те уважно. У деяких словах є такі загадкові частинки-помічниці, які роблять предмети, що означають ці слова, або маленькими, або дуже великими. Іноді вони дзеленчать, як дзвіночки, іноді стукотять, як моло­точки, іноді вони дуже ласкаві, а іноді - не дуже. Саме такий дах /~-\Л і позначає, що в словах є частинка-помічниця. Наприклад, слово ліс позначає звичайнісінький ліс. Отже, в якому бу­динку живе це слово? - Ось у такому І І І - здогадалися діти. - А якщо ліс маленький, як ми його назвемо? - хитро посміхнувся Сонячний зайчик. - Лісок або лісочок, - відповіли Максимко й Даринка. - Які частинки-помічниці з'явились у слові ліс? - знову запитав малят Сонячний зайчик. - Частинка -ок-, - здогадалася Даринка. - Частинка -очок-, - додав Максимко.

Изображение слайда
9

Слайд 9

Результати досліджень Н. Маковецької показали низький рівень уживання суфіксів згрубілості -нщ- та суфіксів - нськ-. Щодо утворен­ня іменників із суфіксамизменшено-пестливого значення, діти відчува­ли труднощі із суфіксами -енятко-, - уць-. У формувальному експерименті дітей знайомили з будовою слова, з наявністю у його складі таких частин, як корінь і суфікс. Отже, під впливом навчання у дітей значно активізувалося вживання суфіксів при творенні іменникових форм. Н. Лопатинська досліджувала вживання дітьми префіксальних дієслів: уміння утворювати похідні дієслова за допомогою дієслівних префіксів е-, ви-, від-, до-, з-, за-, на-, над-, о-, недо-, пере-, під-, по-, при-, про-, роз- ; розуміння семантики префіксальних дієслів; здатність дітей дошкільного віку до рефлексії 1.

Изображение слайда
10

Слайд 10

Таблиця: Частотність вживання дошкільниками дієслівних префіксів (за Н. Лопатинською ) Автор виявила частотність вживання дітьми старшого дошкільного віку порівняно з дорослими дієслівних префіксів

Изображение слайда
11

Слайд 11

Отже, за показником «висока частота уживання» збігаються префік­си по-, пере-, за-, від-, на- ; за показником «низька частота» - недо- ; відмінності спостерігаються у префіксів ви-, про-, над-, під-. Порівняль­ний аналіз даних вказує на збіг окремих позицій щодо частоти вживан­ня дієслівних префіксів дітьми та дорослими. Це, очевидно, пояснюєть­ся тим, що в мовленні вихователів як у повсякденному житті, так і на заняттях переважають префікси про, під-, ви-. Засвоєння дітьми сло­вотвірних моделей відбувалось у процесі поетапного навчання.

Изображение слайда
12

Слайд 12: Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку

Изображение слайда
13

Слайд 13

У дошкільному віці триває формування граматичної будови рідної мови. На думку О. Гвоздєва, на дошкільний вік ( від трьох до семи років ) припадає третій період засвоєння граматичної будови мови. К. Чуковський зазначає, що в період від 2 до 5 років дитина має надзвичайне чуття і що саме воно і підсилена на цьому ґрунті розумова робота над мовою закладають підвалини для інтенсивного засвоєння граматичних форм. Водночас він цілком справедливо відзначає актив­ний характер процесу засвоєння, виступаючи проти теорії механічного і пасивного засвоєння рідної мови. Один лише наслідувальний інстинкт дитини без підвищеного чуття фонетики й морфології слова був би зовсім безсилий і не зміг би підвести безсловесних немовлят до довно-го оволодіння рідною мовою. О. Гвоздєв описує засвоєння дітьми частин мови за такими вікови­ми періодами :

Изображение слайда
14

Слайд 14

Изображение слайда
15

Слайд 15: Н. Лопатинська розробила серію експериментальних завдань з по­стійно діючими героями Доведунчиком і Пояснюлею. ( при­клади конспектів )

Изображение слайда
16

Слайд 16

Заняття з розвитку мовлення Тема: Пояснюля й Доведунчик дізнаються про слова, що означа­ють дії, рух. Мета: ознайомити дітей із семантикою дієслів дії, руху, закріпити знання дошкільників. Матеріал : макет королівства, Пояснюля і Доведунчик, Словник: бігти, повзти, стрибати, плавати, літати. Хід заняття : вихователь розповідає казку. «У таємничій країні королеви Думки жили принцеса Пояснюля і принц Доведунчик. Вони були першими помічниками королеви : допо­магали їй вирішувати різні завдання, добирали потрібні факти й по­рівнювали їх, відкидали неправильне, узагальнювали і давали правиль­ну відповідь. Пояєнюля - пояснювала, а Доведунчик - доводив. Одного разу зла чаклунка зруйнувала кімнати східної частини па­лацу Мови, де жили слова- дІЇ. Зазирнувши у кімнати, Пояснюля й До­ведунчик побачили, що слів там немає, залишилися тільки цеглинки - частини слів.

Изображение слайда
17

Слайд 17

Дидактична гра   « Злови слово». Мета: навчити дітей виділяти дієслова руху з префіксами   по ( пі -)  і  при-. Хід гри : вихователь пропонує уважно слухати коротенькі вірші. Якщо діти почують дієслово на позначення руху, що починається на  по,  вони мають руками виконати рухи від себе, ніби відштовхуючи м'яч чи якийсь інший предмет, а якщо на  при,  то, навпаки, - робити рухи набли­ження до себе. Дидактична гра   « Злови слово - покажи знак». Мета: навчити дітей вибирати з тексту дієслова на позначення руху з префіксами   під -,  до- з прийменником   до,  від -  з прийменником   від,  формувати наочні уявлення схематичного зображення дії руху, вміння співвідносити слово і знак. Матеріал : картка -схема, вірші. Хід гри : вихователь пропонує послухати коротенькі вірші, ви­брати з тексту слово, що означає дію руху і починається на  під -  і  до-  зі словом- помічником   до,  та зі словом- помічником   від.  Той, хто першим знайде таке слово, має підняти картку -схему.

Изображение слайда
18

Слайд 18

У процесі навчання словниковий запас дітей значно збагатився лек­сичними одиницями з похідною основою, префіксальними дієсловами. За О. Гвоздєвим, у 4 роки 5 місяців у мовленні дітей з'являються складні слова зі з'єднувальною голосною.  Особливості засвоєння дошкільниками синтаксису досліджували О Гвоздєв, К. Крутій, Т. Сорочан, М. Феофанов, В. Ядешко. О. Гвоздєв описує вікові періоди дошкільного дитинства, впродовж яких дитина оволодіває синтаксисом: від 3 років до 3 років 3 місяців.   Збільшується кількість речень зі сполучниками. З'являються нові сполучники й сполучні слова  ( що, коли, куди, скільки ). Відчуваються труднощі у вживанні речень зі сполучним словом  котрий,  особливо щодо порядку слів ; від 3 років 3 місяців до 3 років 6 місяців.  У цей період з'являються нові питальні слова  ( скільки, від чого, чий)  і непрямі відмінки за­йменників   ( хто, що, в кого, з чого, чим, у чому ),  а також розділо­вий сполучник   або.  Закріплюються засвоєні раніше типи речень зі сполучниками й сполучними словами. Триває засвоєння слів   хто   і  який : від 3 років 6 місяців до 3 років 9 місяців.  У цей період дещо розширюється вживання складного речення ( сполучник   все ж таки).  Трапляються поодинокі випадки відокремлення, у тому числі й діє­прислівників. Залишається незасвоєним орудний предикативний від­мінок ; від 3 років 9 місяців до 4 років.   У формуванні речень нічого ново­го не з'являється.

Изображение слайда
19

Слайд 19

Изображение слайда
20

Слайд 20: Дані досліджень показують, що діти дошкільного віку засвоюють й активно вживають майже всі прийменники. Кількісну характеристику вживання прийменників, сполучників і часток наводять й інші вчені. Так, за даними С. Русової, у мовленні дітей дошкільного віку налічується 20 прийменників і 4 сполучники. Ю. Аркін зазначає, що в мовленні дитини чотирирічного віку наявні 1,2 % сполучників, 0,8 % прийменників, 0,9 % часток

Складнопідрядні речення, що використовують діти на четвертому році життя, також мають свої особливості. Спочатку в них відсутні сполучники - діти виділяють речення інтонаційно. Питальні слова, запро­поновані вихователем, спонукають дітей вставляти сполучні слова в речення, але не в тій послідовності, в якій потрібно; часто речення почи­наються із запитання  (Коли ти поїдеш?.. Коли я поїду, буде вже літо). Найпоширенішими підрядними реченнями є підрядні часу, які поєдну­ються сполучником  коли.

Изображение слайда
21

Слайд 21

Значно ускладнюється структура складнопідрядних речень. В. Ядєш-ко наголошує, що в мовленні дітей п'ятого року життя в складнопід­рядному реченні можна нарахувати до 15 слів. Проте складнопідрядні речення, що використовують діти п'ятого року життя, мають свої специфічні особливості: у них буває пропущена час­тина головного речення або підрядного; трапляються труднощі в утво­ренні простих речень, що входять до складного; замість складнопідряд­ного речення використовують кілька таких самих за формою, але про­стіших за змістом речень та ін.

Изображение слайда
22

Слайд 22

Значно ускладнюється структура складнопідрядних речень. В. Ядєш-ко наголошує, що в мовленні дітей п'ятого року життя в складнопід­рядному реченні можна нарахувати до 15 слів. Проте складнопідрядні речення, що використовують діти п'ятого року життя, мають свої специфічні особливості: у них буває пропущена час­тина головного речення або підрядного; трапляються труднощі в утво­ренні простих речень, що входять до складного; замість складнопідряд­ного речення використовують кілька таких самих за формою, але про­стіших за змістом речень та ін.

Изображение слайда
23

Слайд 23

У цьому віці діти використовують більше складнопідрядних речень із сполучниками, хоч нерідко трапляються і помилки в їх вживанні. Наприкінці п'ятого року життя в мовленні дітей з'являються складні речення ускладненого типу, з двох, трьох і більшої кількості простих речень. Отже, наприкінці дошкільного віку дитина вже добре володіє рід­ною мовою. К. Крутій на основі досліджень доводить, що майже всі діти вжива­ють у мовленні такі службові частини мови, як: прийменник  на\   спо­лучники і(#),  а,  частки  так, ні.  Близько 50 % дітей використовують прийменники  над, під, за,  сполучник  та. Водночас спостерігається обмежене вживання прийменників  перед, коло, через, повз, скрізь',  сполучників оскільки, ледве, хоч',  часток  отож, нехай, лише.  Майже зовсім відсутні в мовленні дітей старшого дошкільного віку прийменники  протягом, упродовж',  сполучники  незважаючи на, як тільки, аж поки, дарма що;  частки  авжеж, егеж, саме, нехай.

Изображение слайда
24

Слайд 24

Під впливом навчання у дітей старшого дошкільного віку значно збагатився словник службовими частинами мови. В активному мов­ленні дітей з'явилися майже всі частки, прийменники і сполучники, на­явні в українській мові. О. Гвоздєв зауважує, що наприкінці дошкільного віку дитина вже добре володіє рідною мовою: «Досягнутий до кінця дошкільного віку рівень оволодіння рідною мовою є дуже високим. У цей час дитина вже настільки оволодіває всією складною системою граматики, що мова, яку вона засвоює, стає для неї справді рідною. І дитина отримує завдяки мові досконале знаряддя спілкування і мислення»1. Отже, наприкінці дошкільного віку завершується засвоєння дити­ною граматичної будови рідної мови.

Изображение слайда
25

Последний слайд презентации: Формування граматичної правильності мовлення у дітей: ДЯКУ Ю ЗА УВАГУ!!!

Изображение слайда