Презентация: Держава і право Німеччини

Держава і право Німеччини Питання до теми: Держава і право Німеччини Феодальна держава в Німеччині: Станова структура Ранньофеодальна монархія Феодальна держава періоду територіальної роздробленості Вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Політичний розвиток Золота булла 1356 р. “Кароліна”, 1532 р. “Кароліна” “Кароліна” “Кароліна” “Кароліна” Саксонське зерцало 1220-ті рр., шеффен Єйке фон Репгау Держава і право Німеччини Саксонське зерцало Право міст Загальноімперські органи управління Імперські та вільні міста Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини Конституція Німецької імперії 1871 р. Цивільний кодекс 1896 р. Держава і право Німеччини Версальський мирний договір 1919 р. Держава і право Німеччини Механізм фашистської диктатури Механізм фашистської диктатури Механізм фашистської диктатури Федеративна Республіка Німеччина Держава і право Німеччини Лондонська конференція, липень 1948 р. США, Англія, Франція, Бельгія, Голландія, Люксембург Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини Конституція ФРН 1949 р. Вищі органи влади Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини Об ’ єднання Німеччини Держава і право Німеччини Держава і право Німеччини
1/46
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 59)
Скачать (119 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Держава і право Німеччини

Тема 6

2

Слайд 2: Питання до теми:

Суспільний та державний лад у феодальній Німеччині. Золота булла 1356 р. Саксонське зерцало. Судове уложення Карла V “Кароліна”. Правові основи об’єднання Німеччини. Конституція Німецької імперії 1871 р. Цивільне уложення 1896 р.

3

Слайд 3

5. Державний лад Веймарської республіки. Веймарська конституція 1919 р. 6. Становлення третього рейха та законодавче оформлення фашистського режиму 7. Державний лад НДР та ФРН. Боннська Конституція 1949 р. Об ’ єднання Німеччини у 1990 р. 8. Основні риси сучасного права Німеччини

4

Слайд 4: Феодальна держава в Німеччині:

І. Становлення і розвиток відносно централізованої ранньофеодальної держави в Німеччині в рамках імперії (Х-ХІІ ст.ст.) ІІ. Територіальна роздробленість в Німеччині (ХІІІ - поч. ХІХ ст.) та розвиток автономних німецьких князівств-держав

5

Слайд 5: Станова структура

Військово-лицарський стан: Родова (герцоги) та служива (графи) аристократія, фогти – королівські чиновники, “князі церкви” Середнє та дрібне лицарство – вільне селянство Міністеріали – невільні слуги короля та феодалів

6

Слайд 6: Ранньофеодальна монархія

Територіальне розширення в результаті приєднання Італії, Бургундії, Чехії, утворення Брандербурзької, Східної та ін. марок Х ст. – германські королі отримали титул імператорів “Священної Римської імперії” Оттон І (936-973 рр.) ХІ ст. – скликання Королівської ради (гофтаг) Складний та багатоступеневий характер судової системи

7

Слайд 7: Феодальна держава періоду територіальної роздробленості

Імперські (імперські князі, лицарі, представники імперських міст) та княжі (дворяни, духовенство, місцеві жителі княжих міст) стани Місцева верхівка, бюргерство, міський плебс

8

Слайд 8: Вплив на соціально-економічний та політичний розвиток

Реформація Селянська війна 1525-1527 рр. Тридцятилітня війна 1618-1648 рр

9

Слайд 9: Політичний розвиток

Імператор – номінальний носій влади, яка фактично знаходиться у курфюрстів Вормський конкордат 1122 р. 1250-1273 рр. – відсутність імператора До 1356 р. імператорський титул переходив від однієї династії до іншої, аж поки остаточно не закріпився за Габсбургами у 1438 р. Імператор продовжує залишатися главою держави, уособлює єдність імперії, проте не має реальної влади

10

Слайд 10: Золота булла 1356 р.

Управління зосереджується у руках семи курфюрстів Процедура виборів імператора Колегія курфюрстів Політична самостійність курфюрстів, їх рівність імператору

11

Слайд 11: “Кароліна”, 1532 р.

Проголошувала верховенство імперського права над правом окремих земель Скасування “нерозумних і дурних” звичаїв у кримінальному судочинстві в “місцях та краях” Збереження для курфюрстів, князів і станів їх “споконвічних і справедливих звичаїв”

12

Слайд 12: “Кароліна”

Загальні поняття та принципи кримінального права: Умисел та необережність Пом ’ якшуючі та обтяжуючі обставини Замах Співучасть

13

Слайд 13: “Кароліна”

Групи злочинів: Проти релігії Проти християнської моралі Проти моральності Державні злочини Проти особи

14

Слайд 14: “Кароліна”

Покарання мали характер залякування: Смертна кара Членоушкодження Тілесні покарання Позорні покарання Вигнання Тюремне ув ’ язнення Відшкодування шкоди Штраф

15

Слайд 15: “Кароліна”

Інквізиційний процес – обвинувачення висувалось суддею “по службі”; слідство велось за ініціативою суду та не обмежувалось строками. Стадії: дізнання, загальне розслідування та спеціальне розслідування (основна стадія).

16

Слайд 16: Саксонське зерцало 1220-ті рр., шеффен Єйке фон Репгау

І частина “Земське право” (право землі, Landrecht ) містила норми як звичаєвого права, так і імператорського законодавства, що застосовувались у земських судах відносно “неблагородних” вільних

17

Слайд 17

Сімейні та спадкові правовідносини Правочини: купівля-продаж, позика, оренда, зберігання тощо Злочини (Статути миру) Змагальний процес у цивільних та кримінальних справах

18

Слайд 18: Саксонське зерцало

ІІ частина – “Ленне право” ( Lehnrecht ) – васально-ленні відносини між “благородними” вільними: Відсутність у монарха свободи у розпорядження імперськими ленами “Судовий лен” – надавав ленникам судити наказом (“банном”) короля Інститут володіння, що регулював відносини васалітету

19

Слайд 19: Право міст

Право деяких провідних міст запозичувалося іншими (Магдебург – більше 80, Франкфурт – 49, Любек – 43, Мюнхен - 13). Міста мали статус “корпорації” – сукупність громадян як єдиного цілого, з правами юридичної особи Регулювання ярмарків та торгів, розпорядження власністю та сплата боргів Перелік покарань (без кваліфікованих та обтяжливих різновидів)

20

Слайд 20: Загальноімперські органи управління

Рейхстаг (три колегії) Імперський суд (1495 р.)

21

Слайд 21: Імперські та вільні міста

Ганза ( XIV-XVI ст.ст.) Союз рейнських міст ( 1254 р.) Швабський союз ( XVI ст.) Військово-релігійний Тевтонський орден ( XII-XVI ст.ст.) XVI - XVI ІІ ст.ст. - більше 300 самостійних княжих утворень, утвердження княжого абсолютизму

22

Слайд 22

1701 р. – королівство Пруссія 1806 р. – Рейнський союз (союз монархій) 1815 р. – Германський союз (37 суверенних монархій, 4 вільні міста) 1816-1847 рр. - конституційний процес у німецьких державах 1850 р. – Прусська конституція

23

Слайд 23

1819-1833 рр. – Пруссія домоглася укладення ряду митних угод з окремими німецькими урядами 1834 р. – створення Митного союзу німецьких держав 1847 р. – Загально-німецький вексельний статут 1861 р. - Загально-німецьке торгове уложення 1866 р. – Північно-Німецький союз (28 (пізніше 22) держав, 30 млн. населення) 18.01.1871 р. – короля Пруссії проголошено німецьким імператором Вільгельмом І, утворено Німецьку імперію

24

Слайд 24: Конституція Німецької імперії 1871 р.

Відтворено конституцію Північно-Німецького союзу Жорстка модель федеративно-адміністративного політичного устрою Імператор Імперський канцлер (Отто фон Бісмарк) Союзна рада ( Bundesrat ) Рейхстаг ( Reichstag )

25

Слайд 25: Цивільний кодекс 1896 р.

Загальна частина Зобов’язальне право Право власності (речове право) Сімейне право Спадкове право (правонаступництво)

26

Слайд 26

1914 р. – Німеччина вступила у І світову війну, програш в якій призвів до краху Німецької імперії та створення Веймарської республіки

27

Слайд 27: Версальський мирний договір 1919 р.

Переділ світу на користь держав-переможниць Німеччина визнавала і зобов ’ язувалася суворо дотримуватися незалежності Австрії, а також визнавала повну незалежність Польщі і Чехословаччини

28

Слайд 28

1920 р. – програма Гітлера “25 пунктів”, яка пізніше стала програмою Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії: націоналістичні, шовіністичні ідеї переваги німецької нації. 30.01.1933 р. – за розпорядженням Гінденбурга Гітлер займає посаду рейхсканцлера Німеччини як голова коаліційного уряду

29

Слайд 29: Механізм фашистської диктатури

Два етапи: 1. Об’єднання німецької нації у “народну спільноту” 2. Об’єднання німецької нації у “військову спільноту”

30

Слайд 30: Механізм фашистської диктатури

24.03.1933 – Закон “Про подолання бідного становища народу та держави” 01.08.1934 – розпорядження уряду про усунення посади президента (після смерті Гінденбурга) та зосередження влади у руках вождя та “пожиттєвого канцлера Гітлера 24.03.1933 – Закон “Про захист уряду національного відродження від підступних посягань” Грудень 1933 – Закон “Про забезпечення єдності партії та держави” 07.04.1933 – Закон “Про злиття областей та імперії” 30.01.1934 – законодавча ліквідація ландтагів 1934 – формування Народного трибуналу з питань державної зради

31

Слайд 31: Механізм фашистської диктатури

Державне регулювання економіки: 1933 – створення Генеральної ради німецького господарства - загальна військова повинність для чоловіків від 18 до 45 років зі строком служби 2 роки 1934 – до Гітлера переходять повноваження головнокомандуючого Німецької імперії 1938 – ліквідація військового міністерства

32

Слайд 32: Федеративна Республіка Німеччина

05.05.1945 – декларація про поразку Німеччини Липень-серпень 1946 – тристороння конференція СРСР, Англії та США у м.Потсдам Союзна контрольна Рада Рада міністрів закордонних справ (Бізонія, Тризонія)

33

Слайд 33

1946 – план Репарацій та рівня післявоєнної економіки Німеччини 1945-1946 – Нюрнберзький процес 1948 – Грошова реформа (100:6,5; відмова від фінансування промислового розвитку за виключенням паливно-енергетичної, видобувної промисловості та чорної металургії) Податкова реформа (зниження ставки прибуткового податку, лібералізація цін) Банківська система

34

Слайд 34: Лондонська конференція, липень 1948 р. США, Англія, Франція, Бельгія, Голландія, Люксембург

ХДС (1950) /ХСС (1945) “соціальний капіталізм” СДПН (1946) “демократичний капіталізм” Вибори 14.08. 1949, Перемога ХДС/ХСС (Конрад Аденауер) Християнська традиція, соціальне ринкове господарство, соціальна держава

35

Слайд 35

Деконцентрація виробництва Контроль за діяльністю монополій Ціноутворення Середні та дрібні компанії (спрощення правових форм реєстрації)

36

Слайд 36

Квітень 1949 – прийняття Окупаційного статуту: збереження економічного та політичного контролю США, Англії та Франції 08.05.1949 – прийняття Основного закону ФРН Парламентською радою та затвердження військовими губернаторами окупаційної влади 23.05.1949 – ратифікація всіма землями (окрім Баварії); Перетворення інституту військових губернаторів в інститут військових комісарів

37

Слайд 37

14.08.1949 – перші вибори у Бундестаг 12.09.1949 – створення Бундесрату 15.09.1949 – вибори Президента та Федерального канцлера 1951 - перегляд Окупаційного статуту в бік розширення повноважень державних органів ФРН 1952 – підписання договору про створення в рамках Європейського співтовариства з оборони “європейської армії”, а також Загального договору між ФРН та окупаційними державами 1952 – створення Організації Варшавського договору

38

Слайд 38: Конституція ФРН 1949 р.

Р. І Перелік основних прав та свобод Той, хто скористається основними правами, аби зліквідувати ці основні права, буде позбавлений їх. Р. ІІ Держава ФРН: – демократична – соціальна – федеративна

39

Слайд 39: Вищі органи влади

Бундестаг (нижня палата парламенту) Право голосу надано кожному громадянинові держави, котрому виповнилося 18 років і котрий не менше трьох місяців проживає на території, де проводяться вибори, тобто на території ФРН. Він має право не лише обирати, але й бути обраним. Не передбачено ані всенародного опитування, ані референдуму, ані всенародних виборів президента.

40

Слайд 40

Бундесрат (орган представництва федеральних земель) Свої проекти законів уряд спершу направляє в бундесрат, щоб ознайомитися з точкою зору земель. Бундесрат може опротестувати прийняття закону перед Федеральним конституційним судом. Згода бундесрату на введення в країні надзвичайного стану.

41

Слайд 41

Президент Враховуючи співвідношення сил у парламенті, він пропонує законодавцям кандидатуру на посаду глави уряду. Президент призначає і звільняє (за поданням канцлера) федеральних міністрів. Підписує закони і обнародує їх. Виключне право на помилування.

42

Слайд 42

Уряд Канцлер обирається депутатами бундестагу і бундесрату без обговорення кандидатури. Він може бути переобраний лише один раз. Міністр канцлерського уряду не може бути відправлений у відставку парламентом, хоча депутати можуть поставити питання про відставку перед канцлером. Принцип колегіальності, рішення ухвалюються від імені всього уряду. Право законодавчої ініціативи.

43

Слайд 43

Федеральний конституційний суд - гарантування прав і свобод громадян Вирішення суперечок між вищими федеральними органами у тлумаченні окремих положень конституції. Розгляд правових конфліктів між федерацією і землями. Перевірка узгодження кожного новоприйнятого закону з правовими нормами.

44

Слайд 44: Об ’ єднання Німеччини

1985 – близько 400 тис. громадян НДР подають заяви про видачу постійної візи Листопад 1989 – мирна демонстрація в НДР, відкриття кордонів Березень 1990 – перші вибори за останні 58 років в НДР, перемога блоку партій, близьких до ХДС (виступали за об ’ єднання) Виступ канцлера ФРН Гельмута Коля у західнонімецькому бундестазі з програмою із 10 пунктів щодо розвитку обох німецьких держав

45

Слайд 45

18.05.1990 – Договір про економічну, валютну та соціальну унії (грошова реформа) Серпень 1990 – Договір між ФРН та НДР щодо єдиної виборчої території 23.08.1990 – Народна палата НДР приймає рішення про приєднання до ФРН 31.08.1990 – підписання Договору про об ’ єднання та його подальша ратифікація 03.10.1990 – НДР припинила своє самостійне існування і включається до складу ФРН

46

Последний слайд презентации

Конституція 1949 р. 12.09.1990, Москва - заключний документ РМЗС 2+4 щодо зовнішніх умов німецької єдності Економічні, політичні, соціально-психологічні складнощі, проблема житла, питання власності, безробіття

Похожие презентации

Ничего не найдено