Презентация: Чехія з найдавніших часів до Х VII ст.

Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Література: Boiohaemum Гора Ржип. Праотець Чех Пржемисл і Лібуше Чеські землі у найдавніші часи та добу раннього середньовіччя. Князь Вацлав (В ’ ячеслав) Святий Гробниця св. Вацлава Корона св. Вацлава Формування держави Пржемисловичів Св. Войтех Політичний розвиток Чехії у ХІІІ – першій третині XIV ст. Політичний розвиток Чехії у ХІІІ – першій третині XIV ст. Чехія ( кінець ХІІІ - XV ст.) Карл IV Передумови гуситського руху: Причини гуситського руху: Етапи гуситського руху Ян Гус Ієронім Празький Гуситські війни Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Хід гуситських війн Ян Жижка Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст. Чехія з найдавніших часів до Х VII ст.
1/37
Средняя оценка: 4.5/5 (всего оценок: 99)
Скачать (5116 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Чехія з найдавніших часів до Х VII ст.

.

2

Слайд 2: Чехія з найдавніших часів до Х VII ст.

План. 1. Чеські землі у найдавніші часи та добу раннього середньовіччя. Формування держави Пржемисловичів. 2. Соціально-економічний та політичний розвиток Чехії у ХІІІ – першій третині XIV ст. 3. «Золота доба» правління Карл а IV. 4. Передумови, причини, хід та наслідки гуситського руху в Чехії ( XV ст.). 5. Чехія під владою династій Ягеллонів та Габсбургів в останній третині XV – XV І ст. Занепад чеської державності.

3

Слайд 3: Література:

Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч. посібник / В. І. Яровий, П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. – К.: Либідь, 2003. – 632 с. История южных и западных славян: В 2 т. Т. 1: Средние века и Новое время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 688 с. Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987. – 576 с. Хрестоматия по истории южных и западных славян : В 3 т. Т. 1. Эпоха феодализма / О тв. ред. М. М. Фрейденберг. – Минск, 1987. – 236 с. Дворнік Ф. Слов'яни в Європейській історії та цивілізації [Текст] / Ф. Дворнік ; пер. з англ. В. Верлока [та ін.] ; підгот. З. Косицька, В. Мільчевська ; наук. ред. К. Гломозда. – К. : Дух і Літера, 2000.–494 с. Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с. Гуситское движение глазами современников. Чешские хроники XV века. – М., 1991. – 95с. Рубцов Б. Т. Гуситские войны / Б.Т. Рубцов. – М., 1955. – 324 с.

4

Слайд 4: Boiohaemum

Найдавнішими мешканцями Чехії були бойї, одне з кельтських племен, від яких країна отримала свою латинську і похідну німецьку назву ( Boiohaemum, Bohemia). Близько середини 1 ст. до н.е. кельти залишили Чехію, поступаючись натиску німецьких племен (маркоманів).

5

Слайд 5: Гора Ржип. Праотець Чех

6

Слайд 6: Пржемисл і Лібуше

7

Слайд 7: Чеські землі у найдавніші часи та добу раннього середньовіччя.

Хрещення Борівоя. Св. Людмила.

8

Слайд 8: Князь Вацлав (В ’ ячеслав) Святий

9

Слайд 9: Гробниця св. Вацлава

.

10

Слайд 10: Корона св. Вацлава

11

Слайд 11: Формування держави Пржемисловичів

Болеслав І (935–967) Болеслав ІІ (967–999) Бржетислав (1035–1055)

12

Слайд 12: Св. Войтех

.

13

Слайд 13: Політичний розвиток Чехії у ХІІІ – першій третині XIV ст.

Пржемисл І Отакар (1197–1230)

14

Слайд 14: Політичний розвиток Чехії у ХІІІ – першій третині XIV ст.

Пржемисл ІІ Отакар (1253–1278) Вацлав ІІ ( 1283–1305) Вацлав ІІІ (1305-1306)

15

Слайд 15: Чехія ( кінець ХІІІ - XV ст.)

16

Слайд 16: Карл IV

Карл IV (1346–1378): був обраний імператором Священної Римської імперії (1346 р.); особливу увагу приділяв Чехії як політичному центру імперії (14 грамот); «Золота булла» 1356 р. підтверджувала свободу обрання чеського короля в сеймі у випадку припинення династії, а імператор не міг самостійно призначати його або змінювати статус Чеського королівства; 1348 р. – заснування Празького університету; розробив загальночеський законник («Велична Кароліна»); було побудовано нові собори, палаци та мости через Влтаву, розвивалися музика й театр; здобутки у книговидавничій справі.

17

Слайд 17: Передумови гуситського руху:

економічна криза на зламі XIV – XV ст.; глибока диференціація суспільства; впливовий німецький чинник після колонізації попередніх століть; великі земельні володіння, багатства і привілеї церкви та її особливий статус у суспільстві; падіння моральності духівництва.

18

Слайд 18: Причини гуситського руху:

1) загострення соціальних суперечностей: посилювалася експлуатація селянства; численна міська біднота піддавалася жорстокій експлуатації з боку міської (у значній частині онімеченої) верхівки, а також був тягар державних і церковних поборів. 2) у селі та місті розгорталися антифеодальні рухи, які набували форми народної єресі (напр., у Південній Чехії); у містах відбувалися антипатриціанські виступи; 3) опозиція значної частини чеського суспільства проти католицької церкви і чужоземного засилля (збільшення церковних багатств і церковних поборів на користь папської курії і вищого чеського кліра; церковна десятина та інші побори); міське населення вимагало дешевої церкви; 4) антицерковна опозиція в умовах Чехії набула яскраво вираженого національного характеру (селяни, міські низи, чеське дворянство, королівська влада).

19

Слайд 19: Етапи гуситського руху

Перший етап (1400–1419): визначалися і протиставлялися основні суспільні сили, формувалася ідеологія руху. Другий етап (1419–1471): спроба змінити суспільний устрій, тому у сучасній історичній літературі його трактують як “гуситська революція”. У ній виділяють три фази: 1419–1421 – період радикалізації вимог; 1422 – середина 30-х років – боротьба між різними таборами всередині руху та проти іноземної інтервенції; середина 30-х років – 1471 – подальший розвиток і згасання руху.

20

Слайд 20: Ян Гус Ієронім Празький

.

21

Слайд 21: Гуситські війни

(1419 - 1434)

22

Слайд 22

Вимоги гуситів Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духовенством Богослужіння повинно здійснюватися чеською/рідною мовою Вимагали причащати мирян Хлібом і Вином Зменшення німецького феодального гніту.

23

Слайд 23

Чашники і таборити Із самого початку в гуситському русі виділилися два крила — помірковані чашники й радикальні таборити (по імені гори й міста Табір у Південній Чехії) Прапори гуситів.

24

Слайд 24

Програма чашників була викладена у «Чотирьох празьких статтях»: богослужіння повинне здійснюватися чеською мовою; причащання для мирян і духівництва повинне бути однаковим – хлібом та вином; духівництво позбавляється усіх привілеїв; церковні обряди здійснюються безкоштовно. Програма табор и т і в не обмежувалася реформою церкви, а вимагала перевлаштування усього суспільного та політичного життя. Проте, рішуче відкидаючи існуючий феодальний лад, таборити вельми туманно представляли майбутнє, вбачаючи в ньому царство рівності у дусі біблейських оповідей про райське життя. У цьому новому суспільстві, на їх думку, не повинно було бути бідних та багатих, пригноблювачів та пригноблюваних; люди повинні жити вільно, як брати і сестри. Відкидаючи експлуатацію, табор и ти на практиці прагнули позбавити населення від феодального гніту, вони забороняли селянам платити оброки і виконувати феодальні повинності.

25

Слайд 25: Хід гуситських війн

Влітку 1419 р. у Празі спалахнуло повстання плебейських масс – на чолі із священиком Яном Желівським. Повстанці захопили ратушу і викинули з її вікон бургомистра з його радниками. Повстання охопили Пльзень та інші міста. Після смерті короля Вацлава IV спадкоємцем чеського престолу був проголошений його молодший брат імператор Сигізмунд. Чеські гусити відмовилися визнати Сигізмунда, який видав на розправу Гуса. Наприкінці 1419 р. -- нова хвиля повстань. Упродовж 1420--1431 рр. відбулося 5 хрестових походів проти гуситів (усі вони зазнали поразки). Армія гуситів, керована талановитим полководцем Яном Жижкою, швидко пересуваючись на возах у супроводі легкої артилерії, успішно громила важку рицарську кінноту. З 1427 р. гусити здійснили кілька великих походів проти ворогів і дійшли до Балтики. 1433 р. Папа і Сигізмунд І погодилися на помірковані умови чашників (Празькі статті). 1434 р. чашники, зрадивши таборитів, об'єднались з колишніми ворогами і під Ліпанами розгромили армію таборитів.

26

Слайд 26: Ян Жижка

.

27

Слайд 27

Ян Жижка – “ Страшний сліпий ”

28

Слайд 28

Тактика гуситів : Вагенбург Проти ворожої кінноти гусити використовували вагенбург - зчеплені між собою вози. Така фортеця на колесах була майже нездоланною для лицарської кінноти.

29

Слайд 29

30

Слайд 30

Озброєння гуситів : Холодна зброя. Таборити використовували багато традиційних видів зброї,але прославилися тим що створювали і a нові види озброєння. Вони переробляли сільськогосподарські знаряддя праці на грізну зброю.

31

Слайд 31

Озброєння гуситів : Вогнепальна зброя. Гусити широко використовували вогнепальну зброю яка часто приносила їм перемогу.

32

Слайд 32

Озброєння гуситів : Щити Для захисту використовувались великі щити – павези.

33

Слайд 33

Іржі Подебрад -- чеський король (1458 – 1471): рішуче протидіяв проявам таборитського радикалізму й діяльності поміркованого продовжувача гуситських традицій Петра Хельчицького (1390-1460) прагнув здійснити централізацію країни

34

Слайд 34

Владислав II (династія Ягеллонів) (1471 – 1516) : 1487 р. селяни позбавлялися права переходу до інших власників, їм заборонялося також оселятися в містах без дозволу феодала ; у 1500 р. було вида но земельний статут ("Законник Владислава"), який, однак, не врахував інтереси і права представників міст ; у 1517 р. чеськи й сейм прийняв Святовацлавськ у угод у: ш ляхта визнала статус міст як третього земельного стану та їхню автономію у судових справах ; м іські ринки проголошувалися вільними ;

35

Слайд 35

Людовик ІІ (1516—1526)

36

Слайд 36

Фердинанд І (1526—1564)

37

Последний слайд презентации

Ч еська знать у 1526 р. погодилася передати чеську корону австрійському королю Фердінанду Габсбургу (1526 – 1564): згідно зобов'язань Фердінанда, чеські землі зберігали внутрішню автономію (місцеві сейми, чеська адміністрація), було обіцяно збереження політичної і релігійної незалежності. австрійська влада великими податками завдавала збитку торгівлі, економічному розвитку Чехії соціальна боротьба перепліталася з національною, оскільки збільшилася кількість німецьких феодалів і представників міського патриціату особливе заступництво католикам в Чехії; до протестантів король ставився вороже 1528 р. король заборонив скликати в Чехії обласні з'їзди дворян і сейми, прагнув внести розкол між дворянами і городянами 1530 – 1533 рр. – селянські виступи в Радоушові ; 1532–1534 рр. – повстання селян у прикордонних селищах в околицях Домажліце. 1547 р. велике загальночеське повстання з центром у Празі

Похожие презентации

Ничего не найдено