Презентация на тему: Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила

Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила
1/38
Средняя оценка: 4.5/5 (всего оценок: 53)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1180 Кб)
1

Первый слайд презентации

Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила Галицького академік АН ВО України, професор, докт. мед. наук Абрагамович О. О.

Изображение слайда
2

Слайд 2

Бронхіальна астма (БА) — хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивними нападами:  свистячого дихання;  ядухи;  скованості у грудях;  кашлю, особливо вночі та рано вранці. Ці епізоди зазвичай зумовлені розповсюд - женою бронхообструкцією, яка може зникнути спонтанно або під впливом лікування.

Изображение слайда
3

Слайд 3

РЕТРО Основними клітинними елементами запалення є еозинофіли, опасисті клітини, Т-лімфоцити, макрофаґи. БОС у хворих з БА зумовлений спазмом гладенької мускулатури бронхів, набряком СО бронхів, дискринією. Гіперреактивність, як специфічна, так і неспецифічна — основна універсальна патофізіолоґічна ознака БА, яка лежить в основі нестабільності дихальних шляхів. Прим.: БА – хронічний запальний процес, який потрібно лікувати протизапальними препаратами пос- тійно, а не тільки симптоматично за допомогою бронхолітиків.

Изображение слайда
4

Слайд 4

Пато ґ енез БА

Изображение слайда
5

Слайд 5

1. Провідні: ґенетична схильність; атопія; гіперреактивність бронхів. 2. Фактори оточуючого середовища, що сприяють виник-ненню БА у схильних до цього захворювання осіб: 2.1. Домашні алерґени: алерґени домашнього пилу; алерґени свійських тварин; алерґени тар ґ анів; алерґени грибів, плісняви, дріжджів. 2.2. Зовнішні алерґени: пилок рослин; гриби, пліснява, дріжджі. 2.3. Професійна сенсибілізація. 2.4. Паління тютюну (активне, пасивне). 2.5. Повітряні полютанти (зовнішні, домашні). 2.6. Респіраторні інфекції. Фактори виникнення БА

Изображение слайда
6

Слайд 6

2.7. Вади в дієті. 2.8. Споживання деяких ліків (нестероїдних протизапальних,  -блокаторів). 2.9. Ожиріння. 3. Фактори, що сприяють виникненню загострень та/або хронізації симптомів БА 3.1. Домашні та зовнішні алерґени. 3.2. Домашні та зовнішні повітряні полютанти. 3.3. Респіраторні інфекції. 3.4. Фізичні вправи та гіпервентиляція. 3.5. Зміни погоди. 3.6. Двоокис сірки. 3.7. Окремі види їжі, харчові саплєменти, медикаменти. 3.8. Надмірні емоції. 3.9. Паління тютюну (активне та пасивне). 3.10. Іританти в домашньому побуті. Фактори виникнення БА

Изображение слайда
7

Слайд 7

J45 Астма Виключено: гостра тя жка астма [J46] хронічний астматичний ( обструктивний ) бронхіт [J44.-] хронічна обструктивна астма [J44.-] еозинофільна астма [J82] хвороби легені, спричинені зовнішніми аґентами [J60-J70] астматичний стан [J46] J45.0 Астма з домінуючим алерґі й ним компонентом А лерґі й ний: бронхіт без додаткових вичначень (БДВ) риніт з астмою Атопічна астма Екзо ґ енна алерґі й на астма Сінна гарячка з астмою МІЖНАРОДНА СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ ТА СПОРІДНЕНИХ ПРОБЛЕМ ( ДЕСЯТИЙ ПЕРЕГЛЯД ) – МКХ-10

Изображение слайда
8

Слайд 8

J45.1 А стма з домінуючим алерґі й ним компонентом Ідіосинкра зій на астма Ендоґенна неалерґі й на астма J45.8 Змішана астма Поєднання станів, зазначених у рубриках J45.0 та J45.1 J45.9 Астма, не уточнена Астматичний бронхіт БДВ Астма з пізнім початком J46 Астматичний стан Гостра тя жка астма МІЖНАРОДНА СТАТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ ТА СПОРІДНЕНИХ ПРОБЛЕМ ( ДЕСЯТИЙ ПЕРЕГЛЯД ) – МКХ-10

Изображение слайда
9

Слайд 9

БА проявляється обструкцією дихальних шляхів внаслідок підвищення чутливості трахеї і бронхів до різноманітних подразників. Порушення прохідності бронхів зумовлене скороченням гладенької мускулатури бронхів (бронхоспазм), дифузним набряком, запальною інфільтрацією слизової і підслизової оболонок бронхів та закупоркою дрібних бронхів в’язким секретом.

Изображение слайда
10

Слайд 10

Клінічні симптоми БА епізодичне свистяче дихання з затрудненим видихом; кашель, більше вночі та під час фізичного навантаження; епізодичні свистячі хрипи в легенях; повторна скованість грудної кліт к и. Прояви симптомів здебільшого посилюються вночі та в ранній ранковий час і пробуджують хворого. Прояви симптомів БА також виникають або погіршуються внаслідок : фізично го навантаженн я ; вірусн ої інфекції; вплив у алерґенів (харчових, свійських тварин, домаш-нього пилу, пилку рослин); тютюнопалінн я; перепад у зовнішньої температури ; сильних емоці й (плачу, сміху) ; дії хімічних аерозолів ; прийманн я деяких ліків (нестероїдні протизапальні препа-рати,  -блокатори).

Изображение слайда
11

Слайд 11

П ередвісники п риступ у БА: а) свербіж носа, очей, задньої стінки ґ лотки; б) закладеність носа, чхання; в) сухий кашель, задишка; г) біль голови, втома; ґ ) часте сечовипускання; д) зміни настрою.

Изображение слайда
12

Слайд 12

Приступ БА проявляється: а) відчуттям нестачі повітря (ядуха); б) експіраторною задишкою; в) акроціанозом; г) сухим кашлем або кашлем з невеликою кількістю мокротиння, що тя жко відділяється; ґ) над легенями перкусійно – ясний легеневий звук із коробковим відтінком, аускультативно – жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні свистячі та дзижчачі хрипи, які чутно на відстані ; д) пульс – менше за 100 уд./хв. ; е) вимушене положення т і ла ; є) участь в акті дихання допоміжних м ’ язів.

Изображение слайда
13

Слайд 13

1. Критерії порушення ФЗД : наявність ознак бронхіальної обструкції – значення пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШвид) та ОФВ 1 <80,0 % від належних ; добова варіабельність ПОШвид та ОФВ 1 >20,0 % ; виражена зворотність бронхіальної обструкції – підвищення рівня ПОШвид та ОФВ 1 >15,0 % або 200 мл за результатами фармаколоґічної проби з  2 -a ґ оністом короткої дії. Дослідження хворих на БА

Изображение слайда
14

Слайд 14

2. Алерґолоґічне дослідження: алерґолоґічний анамнез – наявність у хворого екземи, сінної лихоманки або БА чи атопічних захворювань у членів його родини; позитивні шкірні проби з алерґенами; підвищений рівень загального та специфічного І gE. Дослідження хворих на БА

Изображение слайда
15

Слайд 15

3. Гіперреактивність бронхів: Позитивний результат провокаційного тесту з: гістаміном, алерґенами та інгаляцій - ними хімічними сполуками ; фізичним навантаженням. Виявлення в мокротинні еозинофілів, спіралей Куршмана та кристалів Шарко-Лейдена. Дослідження хворих на БА

Изображение слайда
16

Слайд 16

1. Імунна форма: а) алерґі й на (атопічна), яка спричиняється алерґенами неінфекційного походження (рослинного, тваринного, хімічного); б) інфекційно-алерґі й на, де алерґеном є мікроорґанізми (бактерії, віруси, грибки). 2. Неімунна форма, що спричинюється фізич - ним, нервово-психічним навантаженням або НПЗП (аспіринова астма). Форми БА

Изображение слайда
17

Слайд 17

Диференційно-діаґностичні відмінності між алерґійною та інфекційно-залежною формами БА

Изображение слайда
18

Слайд 18

Диференційно-діаґностичні відмінності між алерґійною та інфекційно-залежною формами БА

Изображение слайда
19

Слайд 19

Класифікація БА за ступенями тяжкості 1 ступінь – інтермітивна (спорадична) бронхіальна астма: напади рідше, ніж 1 раз у тиждень; загострення короткочасні; нічні напади не частіше, ніж 2 рази на місяць; ОФВ 1 ≥ 80,0 %, ПЕП ≥80,0 % максимального для конкретного хворого, мінливість ПЕП або ОФВ 1 < 20,0 %. 2 ступінь – персистивна (хронічна) легка астма: напади рідше, ніж 1 раз у день, частіше, ніж 1 раз у тиждень; загострення можуть порушувати сон і затруднювати денну активність; нічні напади частіше, ніж 2 рази на місяць; ОФВ 1 ≥ 80,0 %, ПЕП ≥ 80,0 %, мінливість ПЕП або ОФВ 1 20,0 -30,0 %. 3 ступінь – персистивна (хронічна) помірна астма: щоденні напади ядухи; загострення можуть порушувати сон і затруднювати активність вдень; нічні напади, частіше ніж 1 раз у тиждень; щоденна потреба інгаляції  2 -адреноміметика короткої дії; ОФВ 1 60,0 -80,0 %, ПЕП 60,0 -80,0 %, мінливість ПЕП або ОФВ 1 > 30,0 %. 4 ступінь – персистивна (хронічна) тяжка астма: щоденні напади; часті загострення; часті нічні напади; обмеження фізичної активності; ОФВ 1 ≤ 60,0 %, ПЕП ≤ 60,0 %, мінливість ПЕП або ОФВ 1 > 30,0 %.

Изображение слайда
20

Слайд 20

Класифікація БА за ступенями загострення 1. Легкий ступінь загострення: хворі ходять, можуть лежати; розмова реченнями; можливе збудження; ЧД підвищена; залучення допоміжної мускулатури звичайно немає; помірне свистяче дихання, звичайно в кінці вдиху ; ЧСС <100 за хв., парадоксальний пульс відсутній; ПОШвид після приймання бронхолітика > 80,0 % належних величин; РаО 2 - норма; РаСО 2 < 45 мм рт.ст.; SaO 2 > 95,0 %. 2. Загострення середньої тя жкості: хворі розмовляють фразами, воліють сидіти; звичайно збуджені; ЧД підвищена; звичайно є залучення допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання ; ЧСС – 100-120 за 1 хв., парадоксальний пульс відсутній; ПОШвид після приймання бронхолітика – 60-80% належних величин; РаО 2 > 60 мм рт.ст.; РаСО 2 < 45 мм рт.ст.; SaO 2 > 95,0-91,0%. 3. Тя жкий ступінь загострення: хворі пересуваються тя жко; розмова словами; звичайно збуджені; ЧДР > 30 за хв. ; звичайно є залучення допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання ; ЧСС > 120 за 1 хв., парадоксальний пульс відсутній > 10-25 мм рт.ст.; ПОШвид після приймання бронхолітика < 60,0 % належних величин ( < 100 л/хв.) або відповідь продовжується < 2 год. ; РаО 2 < 60 мм рт.ст.; РаСО 2 > 45 мм рт.ст.; SaO 2 < 90,0 %. 4. Загроза зупинки дихання: свідомість сплутана, парадоксальне торакоабдомінальне дихання, свисту під час дихання немає ; брадикардія; парадоксальний пульс відсутній, значна втома м ’ язів.

Изображение слайда
21

Слайд 21

Диференційна діаґностика бронхіальної та серцевої астми Ознака Бронхіальна астма Серцева астма Анамнез Алерґія, хронічні неспецифіч-ні захворювання легень, повторні пневмонії Орґанічні захворювання серцево-судинної системи, що призводять до л івошлуночкової недостатності Вік Частіше молодий Переважно похилий або старечий Характер задишки Експіраторна Інспіраторна, рідше змішана Аускуль - тативно В легенях розсіяні сухі свистячі і дзижчачі хрипи, тони серця ритмічні, приглушені Розсіяні вологі різнокаліберні хрипи внаслідок виникнення альвеолярного набряку легень, тахікардія, тони серця глухі, часто ритм галопу, аритмія Мокротиння Незначне, в’язке скловидне, містить еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, виділяється в кінці нападу Якщо є альвеолярний набряк легень – пінисте або рідке з домішками крові, може містити клітини альвеолярного епітелію (клітини серцевих вад) ЕКҐ Відхилення електричної осі серця вправо, перевантаження правого шлуночка Часто відхилення електричної осі вліво, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, ознаки ішемії міокарда, аритмії

Изображение слайда
22

Слайд 22

Диференційна діаґностика бронхіальної астми та хронічного обструктивного бронхіту Прим.: ПЕП – пік експіраторного потоку під час пікфлоуметрії Ознаки БА ХОБ Вік Молодий > 40 років Атопія + + Початок Раптовий Повільний Задишка Напади, сильна Поступове наростання, помірна Свистячі хрипи Під час нападу, багато Постійно, розсіяні, мало Кашель Рідко Основний симптом Гнійне мокротиння Рідко Дуже часто Еозинофіли в мокротинні Завжди Можуть бути Зворотність обтурації Велика Мала Добові коливання ПЕП Великі Невеликі Порогова інгаляційна доза гістаміну для спричинення спазму бронхів 0,05-5 ммоль 0,33-32 ммоль

Изображение слайда
23

Слайд 23

БА: легка персист ивна, середньої тя жкості; ДН II ступеня, за обструктивним типом; рецидивна кропив ’ янка. БА: тя жка персист ивна, загроза зупинки дихання; емфізема леген ів, дифузний пневмосклероз; ДН III ступеня, за зміша - ним типом; хронічне легеневе серце ( ХЛС ) у фазі деком - пенсації; СН II Б стадія, систолічний варіант; ФК II, А. БА: тя жка персист ивна, середньої тя жкості, дифузна емфізема леген ів ; ДН III ступеня, за обструктивним типом; ХЛС у фазі субкомпенсації, СН II А стадія, діастолічний варіант; ФК II, В. БА: інтерміт ивна ; легкий ступінь; ДН I ступеня, за обструк - тивним типом. БА: персист ивна, середньої тя жкості; легкий ступінь; ДН I ступеня, за обструктивним типом; цілорічний алерґі й ний риніт. Приклади формулювання діаґнозу

Изображение слайда
24

Слайд 24

Ступеневе лікування бронхіальної астми Прим.: після досягнення контролювання астми в про довж 3-х місяців слід спробувати зменшити інтенсивність підтриму вального лікування з метою встановлення мінімальної потреби в ліках для контролювання хвороби.

Изображение слайда
25

Слайд 25

Інгаляційні кортикостероїди – беклометазон, будезонід, флунізолід, флутіказон, тріамцинолон. Кортикостероїди перорально чи парентерально – преднізолон, метилпреднізолон. Інгаляційні мембраностабілізатори – кромоґлікат натрію, недокроміл натрію Метилксантини перорально – пролонґовані теофіліни (теопек, теодур, теолонґ, ретафіл, уніфілін т ощо ). Інгаляційні  2 -адреноміметики тривалої дії – формотерол, сальметерол.  2 -адреноміметики тривалої дії перорально – препарати тербуталіну, сальбутамолу, бамбутерол. Антилейкотрієнові середники перорально – монтелукаст, пранлукаст, зафірлукаст (антаґоністи рецептора цистеїнилових лейкотрієнів І типу), зілейтон (інгібітор 5-ліпооксиґенази). Антигістамінові середники перорально – акривастин, астемізол, азеластин, цетиризин, ебастин, кетотіфен, лоратадин, терфенадин тощо. Медикаменти, які контролюють бронхіальну астму:

Изображение слайда
26

Слайд 26

Медикаменти, які застосовують спорадично: Інгаляційні  2 -адреноміметики короткої дії – сальбутамол, тербуталін, фенотерол, репротерол, пірбутерол. Формотерол, фумарат (зафірон) є препаратом вибору згідно рекомендації GINA (2006), оскільки має сильний швидкий пролон ґ ований вплив. 2. Кортикостероїди перорально чи парентерально – преднізон, преднізолон, метилпреднізолон, гідрокортизон. 3. Інгаляційні холі н олітики – іпратропіум бромід, окситропіум бромід. 4. Метилксанти н и перорально чи парентерально – еуфілін, амінофілін, теофілін. Нетрадиційне лікування бронхіальної астми: Акупунктура, гомеопатія, лікарські рослини, спелеотерапія (Солотвино), дихання за Бутейком.

Изображение слайда
27

Слайд 27

К лінічними критеріями загрозливого для життя приступу БА є: а) задишка в спокої, пацієнт не може закінчити речення на одному вдиху; б) збудження, сонливість або сплутаність свідомості; в) виснаження; г) брадикардія або тахікардія (пульс >120 уд./хв.); ґ) ЧДР >30/хв.; д) ОФВ 1 <60,0% від попереднього або найкращого для цього пацієнта навіть після початку лікування.

Изображение слайда
28

Слайд 28

АСТМАТИЧНИЙ СТАН – це гостра декомпенсація перебігу приступу бронхіальної астми, зумовлена резистентністю до бронходилятаторів більше за 3 години, втомою дихальних м’язів, що супроводжується виникненням гіперкапнії та зниженням сатурації крові киснем.

Изображение слайда
29

Слайд 29

Якщо через 3 год. після початку активного адекватного лікування приступу ядухи ОФВ 1 менший за 60,0% від попереднього або найкращого для пацієнта, хворий підлягає урґентній госпіталізації у спеціалізоване пульмонолоґічне відділення інтенсивної терапії і реанімації та його хвороба трактується, як астматичний стан. Головна риса, яка відрізняє звичайний приступ ядухи від астматичного стану – це неефективність дії бронходилятаторів.

Изображение слайда
30

Слайд 30

Виділяють 3 стадії астматичного стану: I стадія – відносної компенсації; II стадія – декомпенсації; III стадія – “гіпоксична і гіперкапнічна кома”.

Изображение слайда
31

Слайд 31

Коли є І стадія (відносної компенсації): а) загальний стан – тя жкий; б) помірний ціаноз; в) ЧДР – 30–40/хв.; г) результати фізикального обстеження легенів, як у хворих з приступом БА; ґ) пульс – 100–120 уд./хв.; д) АТ підвищується; е) визначається помірна артеріальна гіпоксія (РаО 2 >60 мм рт. ст.) та нормо- або гіпокапнія (РаСО 2 – 35–45 мм рт. ст.).

Изображение слайда
32

Слайд 32

Коли є ІІ стадія (декомпенсації): а) загальний стан – дуже тя жкий; б ) спостерігається збудження, роздратованість, набряклість обличчя, набухання шийних вен; в) різко виражена задишка (ЧДР – 45–60/хв.), дихання шумне з участю допоміжних м’язів (втягнення міжреберних проміжків); г) хворі у вимушеному положенні Сінклера; ґ) аускультативно – в окремих ділянках легень різко послаблюється везикулярне дихання аж до зон “німої” легені, зменшується кількість хрипів; д) АТ знижується; е) посилюється тахікардія (пульс – 120–140 уд./хв.); є) гіпоксія (РаО 2 – 50–60 мм рт. ст.) та наростає гіперкапнія (РаСО 2 >45 мм рт. ст.).

Изображение слайда
33

Слайд 33

Коли є III стадія (“гіпоксична і гіперкапнічна кома”): а) коматозний стан (порушення свідомості аж до її втрати, розширення зіниць, пригнічення рефлексів, яке залежить від стадії коми); б) поверхневе, різко ослаблене дихання з ЧДР понад 60/хв. або різко сповільнене; в) перкусійно – тимпаніт; г) аускультативно – синдром “німої” легені, який вказує на наближення недостатності дихальних м’язів та загрозу зупинки дихання; ґ) пульс >140 уд./хв., часті порушення серцевого ритму; д) АТ – нижчий від критичних величин (систолічний АТ <70–80 мм рт. ст.); е) виражена артеріальна гіпоксія (РаО 2 <50 мм рт. ст.) та гіперкапнія (РаСО 2 >70 мм рт. ст.).

Изображение слайда
34

Слайд 34

1. Оксиґенотерапія до досягнення сатурації крові киснем більше за 95,0%. 2. Інгаляційні β 2 -аґоністи – препарати швидкої дії для ліквідації приступу БА шляхом зняття бронхоспазму та асоційованих з ним симптомів: формотерол, фумарат (зафірон) є препаратом вибору згідно рекомендації GINA (2006), оскільки має сильний швидкий пролон ґ ований вплив; левабутерол (ізомер альбутеролу); фенотеролу гідробромід (беротек); сальбутамол (альбутерол); орципреналіну сульфат (алупент); вентолін; астмопент; сальбутерол. Після 2–4 вдихів дозованого аерозолю можна рекомендувати 1–2 вдихи кожних 10–20 хв. до покращення стану або появи побічних проявів – вираженого тремору, тахікардії, порушення ритму серця. Після цього аерозолі призначати по 2 вдихи кожні 4 год. до стабілізації стану. Прим.: особливо ефективною є комбінація формотеролу з будесонідом. Лікування затяжного приступу БА

Изображение слайда
35

Слайд 35

3. Антихолінерґічні препарати: іпратропіум бромід (атровент) – 2–4 вдихи кожні 6 год.; оксіпропіум бромід (вентілан) – 2–3 дози до 3 разів/день; Прим. : доцільно призначати комбінацію небулізованого  2 -аґоніста з іпратропіума бромідом до застосу - вання метилксантинів. 4. Метилксантини: еуфілін 2,4% – 5,0–10,0 мл в/в; теофілін для парентерального введення (аміно - філін 6,0 мґ/кґ в/в за 20 хв. або тривала інфузія зі швидкістю 0,5–0,6 мґ/кґ/год.). Прим.: на тлі високих доз інгаляційних  2 -аґоністів ефект метилксантинів не доведено. Лікування затяжного приступу БА

Изображение слайда
36

Слайд 36

5. Ґлюкокортикоїди призначати, якщо інтенсивне лікування бронходилятаторами впродовж 1 год. не дало ефекту. Ґлюкокортикоїди, використані системно, мають протизапальну дію і зменшують обструкцію бронхів, але слід мати на увазі, що в перші 4–6 год. покращення може не бути. Призначати: метилпреднізолон – 0,5–1,0 мґ/кґ в/в кожні 4 год. (добова доза – 60,0–80,0 мґ) або гідрокортизон – в/в зі швидкістю 1,0 мґ/кґ/год. (добова доза – 300,0–400,0 мґ). Прим. 1.: великі дози препарату (понад 125,0 мґ метилпреднізолону в/в кожних 6 год.) прискорюють припинення приступу, але не покращують проґнозу. Прим. 2: пероральні ґлюкокортикоїди ефективні на рівні з внутрішньо - венними. 6. Маґнію сульфат в/в одноразово 2,0 ґ впродовж 20 хв. у першу годину лікування приступу БА може сприяти зниженню частоти госпіталізацій у дорослих пацієнтів. Лікування затяжного приступу БА

Изображение слайда
37

Слайд 37

Відсутність ефекту бронходилятаторів і ґ люкокортикоїдів впродовж 1–2 год. і збереження ознак “німої легені” вказує на необхідність бронхоскопії і посеґментарного лаважу бронхів. Абсолютним показанням є ІІ–ІІІ ст. астматичного стану. Якщо вищеперераховане лікування впродовж 1 год. не ліквідовує “німої легені” – ендотрахеальна інтубація і переведення хворого на ШВЛ. Інтубація трахеї і ШВЛ використовуються рідко, але вони необхідні, коли є тя жка дихальна недостатність, порушення свідомості, втома дихальних м’язів і гіперкапнічна кома, тобто III ст. астматичного стану.

Изображение слайда
38

Последний слайд презентации: Бронхіальна астма Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 ЛНМУ імені Данила

Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. – М.: Мед. лит., 2002. Посібник з внутрішніх хвороб (в 10-ти частинах) (третє видання) / За ред. О.О.Абрагамовича, Л.В.Глушка, А.С.Свінціцького. – Львів: Атлас, 2004. – Т.1 – 561 с.; Т.2 – 725 с. Середюк Н.М. Госпітальна терапія / Ред. акад. Нейко Є.М.- К.: З доров ׳ я, 2003. – 1176 с. Фещенко Ю.И. Проблемы хронических обструктивных заболеваний легких // Укр. пульмонол. журн. – 2002. – №1. – С.5-11. Хеглин Р. Дифференциальная диагностика внутренних болезней / Пер. с. нем. - Из–во “Триада – Х”, 2001. – 800 с. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease NHLB/WHO workshop report. Executive Summary. // ATS. – Toronto, 2000. American Thoracic Society. Standards for the diagnostis and care of patients with chronic obstructive pulmonary disease // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 1995. – Vol. 152. – P. 77-120. Postma DS, Siafakas NM. Management of obstructive pulmonary disease. // Europ. Respir. Monograph. – 1998. Vol. 7 (3). Список рекомендованої літератури

Изображение слайда