Презентация: Болгарія з найдавніших часів до XVII ст.

Болгарія з найдавніших часів до XVII ст. План Література: Болгарія з найдавніших часів до XVII ст. хан Аспарух (681–701) Структура болгарської влади хан Тервел (702–716) хан Крум (802–814) Болгарія з найдавніших часів до XVII ст. хан Прес’ям (836–852) князь Борис І (852–889) «Золота доба» царя Симеона (893–927) західноболгарський цар Самуїл (980–1014) “Закон судний людям” (друга пол. ІХ ст.) Період візантійського панування в Болгарії (1018–1186) Друге Болгарське царство (1187–1396 рр.) Іван (Калоян) (1197 – 1207) Іван Асень II (1218–1241) Болгарія з найдавніших часів до XVII ст. Болгарські землі під владою Османів (кінець X І V – XV І ст.) Болгарські землі під владою Османів (кінець X І V – XV І ст.) Болгарія з найдавніших часів до XVII ст. Болгарія з найдавніших часів до XVII ст. Творчі завдання:
1/24
Средняя оценка: 4.0/5 (всего оценок: 52)
Скачать (3742 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Болгарія з найдавніших часів до XVII ст.

.

2

Слайд 2: План

1. Утворення та розвиток Першого Болгарського царства ( VII – початок ХІ ст.). 2. Болгарія під владою Візантії (ХІ–ХІІ ст.). 3. Друге Болгарське царство (1187–1396 рр.). 4. Болгарські землі під владою Османів (кінець X І V – XV І ст.).

3

Слайд 3: Література:

Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч. посібник / В. І. Яровий, П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. – К.: Либідь, 2009. История южных и западных славян: В 2 т. Т. 1: Средние века и Новое время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.:Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 688 с. Краткая история Болгарии. С древнейших времён до наших дней. – М., 1988. Дворнік Ф. Слов'яни в Європейській історії та цивілізації [Текст] / Ф. Дворнік ; пер. з англ. В. Верлока [та ін.]; підгот. З. Косицька, В. Мільчевська ; наук. ред. К. Гломозда. – К. : Дух і Літера, 2000. – 494 с. Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с. Закон судный людем краткой редакции. – М., 1961. Литаврин Г. Г. Формирование и развитие Болгарского раннефеодального государства: конец VII – начало XI вв. // Раннефеодальные государства на Балканах VI – XII вв. – М., 1985. – С. 132 – 170.

4

Слайд 4

5

Слайд 5: хан Аспарух (681–701)

.

6

Слайд 6: Структура болгарської влади

хан - повновладний володар кавкані – радники хана (аристократична знать, яка складалася з старійшин окремих родів) тархані - провінційні намісники болгарська знать поділялася на: вищу - бойли (бойляри) нижчу - багаїни “ богаторуа ” (ті, хто відзначився у битвах)

7

Слайд 7: хан Тервел (702–716)

8

Слайд 8: хан Крум (802–814)

9

Слайд 9

хан Омуртаг (814–831)

10

Слайд 10: хан Прес’ям (836–852)

11

Слайд 11: князь Борис І (852–889)

12

Слайд 12: «Золота доба» царя Симеона (893–927)

13

Слайд 13: західноболгарський цар Самуїл (980–1014)

14

Слайд 14: “Закон судний людям” (друга пол. ІХ ст.)

Усі спори, звинувачення або доноси князю мали розглядатися обов’язково зі 3–7 свідками (правдивими та богобоязненими) у малих тяжбах та 11 і більше – у великих. У сфері шлюбно-сімейних відносин суворо регулювалися принципи християнської моралі: чоловік, який був одружений і мав коханку-рабиню, карався постом на сім років (на хлібі та воді); її ж продавали в іншу землю, а кошти роздавали бідним; якщо чоловік брав собі за дружину куму, свою хрещену дочку, заміжню жінку, то їм обом мали відрізати носи, розлучити їх і кожному з них 15 років поститися; той чоловік, який обесчестив дівчину, якій не виповнилося ще 20 років, продавався разом з усім майном своїм і повинен був дотримуватися посту сім років, а виручені кошти віддавалися дівчині. Значна увага приділялася охороні майнових відносин: той, хто присвоював собі чуже стадо, перший раз карався побиттям, на другий – виганявся з тієї місцевості, на третій – продавався із поверненням худоби її власнику той, хто викрадав та продавав вільну людину або обертав її у рабство, сам карався наверненням у рабство

15

Слайд 15: Період візантійського панування в Болгарії (1018–1186)

царство було поділено на військово-адміністративні округи (феми) на чолі із візантійськими стратигами; візантійські урядовці замінили болгарських; посилилась елінізація болгарської церкви, слов’янську мову у церквах та навчальних закладах замінила грецька; остаточно утвердились феодальні відносини, виникло залежне селянство (парики), з’явилося багато нових повинностей (церковний канонікон, синона та ін.); національно-визвольний рух повстання 1040 р., 1072–1073 рр., 1186 р. – під проводом болгарської знаті, боляр та нащадків болгарських царів; останнє, під проводом Федора і Асеня, було успішним і привело до створення Другого Болгарського царства.

16

Слайд 16: Друге Болгарське царство (1187–1396 рр.)

1) боротьба з Візантією і пошук нових союзників (правління Асеня I, Петра, Калояна); 2) піднесення Болгарії за Івана Асеня II (1218–1241 рр.); 3) поступовий занепад царства після 1241 р.: ослаблення центральної влади, феодальна роздробленість, напади монголо-татар; антифеодальне селянське повстання під проводом пастуха Івайла 1277–1280 рр.; 4) за правління династії Шишмановичів – виникнення самостійних держав у 1363 р. (Тирновська, Відинська, Добруджа); 5) завоювання болгарських земель турками-османами (1393–1396): набіги на болгарські землі почалися на початку Х IV ст.; 17 червня 1393 р. турецькому султанові Баязиду вдалося захопити столицю Тирново. Османське панування продовжувалось до 1878 р.

17

Слайд 17: Іван (Калоян) (1197 – 1207)

18

Слайд 18: Іван Асень II (1218–1241)

активна зовнішня політика лавірування між Латинською імперією та Візантією; значне розширення території (Македонія, Західна Фракія, більша частина Епіру, вихід до Адріатичного узбережжя); вплив Візантії на розвиток державності Болгарії;

19

Слайд 19

.

20

Слайд 20: Болгарські землі під владою Османів (кінець X І V – XV І ст.)

Загинули сотні тисяч людей, пришли в запустіння родючі землі, зруйнованими стали багатющі болгарські міста. Велика частина болгарської знаті була або фізично знищена, або обернена в іслам. Разом з тим, настала епоха повного зовнішнього спокою; з'являлася упевненість в захисті султанської армії, якої усі боялися. Турецьке завоювання, при усіх його жахливих наслідках, стало чинником територіального об'єднання болгарського народу під єдиною, хоч і чужонаціональною владою. Суспільство, що було до цього побудоване на аристократичних засадах, піддалося швидкому і сильному процесу демократизації. Швидка адаптація болгар до умов, що змінилися, і визнання ними влади султанів Османа як наступників місцевих государів.

21

Слайд 21: Болгарські землі під владою Османів (кінець X І V – XV І ст.)

Панування мусульманської меншини, відкритої для місцевої знаті, – еліти болгарського суспільства Селяни фактично не піддавалися отуречуванню. Османи не думали про те, щоб перетворити її населення у турків, прагнули не зближуватися із болгарами, селилися в містах, уникаючи сіл. В ХV ст. Османи часто переселяли болгарське населення до безлюдної Анатолії, а в болгарські землі прибували мусульмани. Відбувалася дискримінація християн: більші збори, відсутність доступу до державного управління, заборони щодо верхової їзди, зброї та ін.; “податок кров'ю“.

22

Слайд 22

На територію Болгарії поширювалися загальноосманські закони, нею керували турецькі чиновники. Завойовані болгарські землі входили до Румелійського бейлербейства. В адміністративному відношенні Румелія поділялася на 36 округів-санджаків різної величини, на чолі яких стояв санджак-бей – губернатор. Декілька округів складали область – пашалик. Його очолював паша – генерал-губернатор, якому належала військова, адміністративна і господарська влада. У болгарських містах ремесло і торгівля строго регламентувалися законодавством Османа. Існували ремісничі корпорації – еснафи, організовані за конфесійною ознакою. Цехові корпорації існували окремо для мусульман і для християн, їх права і податки фіксувалися спеціальними султанськими указами (фірманами). Міста зазвичай поділялися на квартали ( махали ) також за конфесійною ознакою.

23

Слайд 23

24

Последний слайд презентации: Творчі завдання:

1. Проаналізуйте передумови та особливості утворення Першого Болгарського царства. 2. Проаналізуйте причини занепаду Першого Болгарського царства. 3. Значення запровадження у Болгарії “Закону судного людем”. 4. Як відбувалося запровадження християнства на болгарських землях? 5. Охарактеризуйте видатні постаті Першого Болгарського царства. 6. Виділіть спільне та відмінне у становленні та розвитку державності Болгарії та Сербії доби середньовіччя. 7. Проаналізуйте причини занепаду Другого Болгарського царства та завоювання його турками-османами.

Похожие презентации

Ничего не найдено