Презентация: Асептика та антисептика

Асептика та антисептика Історична довідка Історична довідка Асептика та антисептика Асептика та антисептика Основи сучасної асептики Основні шляхи поширення інфекції Профілактика повітряної інфекції Профілактика контактної та імплантаційної інфекції Асептика та антисептика Асептика та антисептика Асептика та антисептика Операційна Асептика та антисептика Загальні принципи стерилізації Методи стерилізації Передстерилізаційна обробка хірургічного інструментарію Асептика та антисептика Асептика та антисептика Асептика та антисептика Асептика та антисептика Асептика та антисептика Асептика та антисептика Способи контролю стерильності Способи контролю стерильності (непрямі) Способи контролю стерильності (прямий) Обробка рук хірурга Гігієнічне миття рук Гігієнічна антисептика Хірургічна антисептика Техніка бробки рук хірурга Асептика та антисептика Застосування методів антисептики в умовах клініки: Механічна антисептика Асептика та антисептика Первинна хірургічна обробка рани Фізична антисептика Асептика та антисептика Дренування ран Хімічна антисептика Біологічна антисептика Асептика та антисептика Механізм протимікробної дії антибіотиків Основні фармакологічні препарати і методи біологічної антисептики Класичні принципи раціональної антибіотикотерапії Класичні принципи раціональної антибіотикотерапії Види антибіотикотерапії Дотримання режиму асептики і антисептики медичного персоналу Дотримання режиму асептики і антисептики медичного персоналу Миючі розчини та засоби для дезінфекції рук, шкіри (операційного поля), слизових оболонок та інструментів: Миючі розчини та засоби для дезінфекції рук, шкіри (операційного поля), слизових оболонок та інструментів: Дякую за увагу.
1/52
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 7)
Скачать (2901 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации: Асептика та антисептика

2

Слайд 2: Історична довідка

У 1861 р. побачила світ книга І. Земмельвейса Die Aetiologie, der Begriff und die Prophylaxis des Kindbettfiebers («Етіологія, сутність і профілактика пологової гарячки»).

3

Слайд 3: Історична довідка

Офіційним автором сучасної антисептики є видатний англійський хірург Джозеф Лістер. Безперечною заслугою якого є те, що він переніс відкриття Л.Пастера в хірургію. В 1867р. Джозеф Лістер опублікував працю під назвою «Про новий спосіб лікування переломів і гнійників із зауваженнями про причини нагноєння».

4

Слайд 4

Асептика (“а” – без, “ septicus ” –гниття ) – комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникнення мікроорганізмів у рану. Асептика – це сукупність методів і прийомів роботи, спрямована на запобігання: а) проникненню інфекції в рану б) проникненню інфекції в організм хворого в) на створення безмікробних, стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних знезаражуючих хімічних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів.

5

Слайд 5

Принципи асептики Все, що торкається рани, повинне бути стерильним Усі хірургічні хворі повинні бути розподілені на потоки: - “чисті” хворі - “ гнійні” хворі

6

Слайд 6: Основи сучасної асептики

Основні шляхи поширення інфекції (шляхи проникнення інфекції в рану) А) Екзогенний шлях – попадання мікробної флори із зовнішнього середовища: а) повітряно-крапельний шлях б) контактний шлях в) імплантаційний шлях Б) Ендогенний шлях – проникнення мікробної флори в стерильні тканини та органи з організму самого хворого: а) інфекція шкіри б) інфекція внутрішніх органів хворого: - шлунково-кишковий тракт - верхні дихальні шляхи - сечовидільні шляхи

7

Слайд 7: Основні шляхи поширення інфекції

Ендогенний шлях – проникнення мікробної флори в стерильні тканини та органи з організму самого хворого Екзогенний шлях – попадання мікробної флори із зовнішнього середовища Повітряно-крапельний шлях Контактний шлях Імплантаційний шлях Інфекція шкіри Інфекція внутрішніх органів хворого: шлунково-кишковий тракт верхні дихальні шляхи сечовидільні шляхи

8

Слайд 8: Профілактика повітряної інфекції

1 ) Організація та облаштування хірургічного стаціонару 2 ) Розподіл потоків хворих 3 ) Боротьба з інфекцією в повітрі: - носіння масок - бактерцидні лампи - організація вентиляції приміщень з застосуванням фільтруючих пристроїв; - особиста гігієна хворих і медичного персоналу.

9

Слайд 9: Профілактика контактної та імплантаційної інфекції

Основний принцип асептики: “Все, що торкається рани, повинне бути стерильним”: А) Операційне поле (шкіра самого хворого) Б ) Перев ’ язувальний матеріал і хірургічна білизна В) Хірургічні інструменти Г) Руки хірурга

10

Слайд 10

Гоління операційного поля

11

Слайд 11

Техніка обкладання операційного поля

12

Слайд 12

Покриття стерильною плівкою операційного поля (найкраща методика)

13

Слайд 13: Операційна

14

Слайд 14

Стерильні зони

15

Слайд 15: Загальні принципи стерилізації

Стерилізація ( sterillis – безплідний, лат.) – повне звільнення будь-якого предмета від мікроорганізмів шляхом впливу на нього фізичними або хімічними факторами. Принципи стерилізації: стерилізація є основою асептики методи і засоби стерилізації повинні забезпечувати загибель усіх, в тому числі і високостійких, мікроорганізмів (як патогенних, так і непатогенних) найбільш стійкими є спороутворюючі мікроорганізми Вимоги, що пред ’ являються до стерилізації: ефективність у плані бактерицидної і спорової активності безпечність для хворих і медперсоналу відсутність негативного впливу на робочі властивості інструментарію Вибір того чи іншого способу стерилізації визначається, насамперед, властивостями виробу і його призначенням

16

Слайд 16: Методи стерилізації

Фізичні методи стерилізації: А) Обпалювання і кип ’ ятіння (застосовують тільки в домашніх умовах) Б) Стерилізація парою під тиском ( автоклавування ) В) Стерилізація гарячим повітрям (сухим жаром внаслідок нагрівання повітря) Г) Променева стерилізація (заводський метод стерилізації) Хімічні методи стерилізації: А) Газова стерилізація (метод використовується в стаціонарі) Б) Стерилізація розчинами антисептиків

17

Слайд 17: Передстерилізаційна обробка хірургічного інструментарію

Обробці підлягають усі інструменти обробку виконують у рукавичках передстерилізаційна підготовка інструментів виконується роздільно: після чистих операцій після гнійних операцій після операцій у хворих, що перенесли вірусний гепатит, ВІЛ-інфікованих Миття : після замочування інструменти миють щітками в тому ж розчині, а потім дезінфікуючий засіб ретельно змивають проточною водою і ополіскують дистильованою водою; Висушування : може здійснюватися природним шляхом у сухожаровій шафі після висушування інструменти готові до стерилізації Контроль якості передстерилізаційної обробки: використовується для контролю на інструментах невідмитої крові і залишків миючих засобів реактиви, що застосовуються, змінюють свій колір за наявності відповідних речовин (кров, миючі засоби) методи використовуються перед стерилізацією Для виявлення залишків крові використовується бензидинова проба, а слідів миючих засобів – фенолфталеїнова проба

18

Слайд 18

19

Слайд 19

Обладнання для стерилізації Сухожарові шафи

20

Слайд 20

Автоклави

21

Слайд 21

Газова стерилізація

22

Слайд 22

Холодовий метод стерилізації та стерилізація кип ` ятінням

23

Слайд 23

Флеш стерилізаційна система (хімічний спосіб)

24

Слайд 24: Способи контролю стерильності

Непрямі методи (використовуються в основному при термічних способах стерилізації: вони визначають величину температури, при якій проводилась обробка, не даючи точної відповіді про присутність чи відсутність мікрофлори), використовуються при кожній стерилізації Прямий метод контролю є результатом бактеріологіч-ного дослідження (найбільш точний метод) МЕТОДИКА: спеціальним стерильним тампоном проводять по стерильних інструментах, шкірі рук хірурга, операційному полю та інш. Тампон вміщують у стерильну пробірку і направляють до бактеріологічної лабораторії, де роблять посів на різні живильні середовища МЕТОДИКА: до матеріалу що стрилізується вкладають індикаторну смужку після стерилізації при відкритті бікса операційна сестра перевіряє стан смужки: якщо колір індикатора змінився до необхідного матеріал можна вважати стерильним, якщо ж ні – то нагрівання було недостатнім і такий матеріал не може вважатися стерильним

25

Слайд 25: Способи контролю стерильності (непрямі)

і ндикаторні смужки для с ухожарової шафи автоклаву

26

Слайд 26: Способи контролю стерильності (прямий)

Бактеріологічний посів на живильне середовище

27

Слайд 27: Обробка рук хірурга

Хірургічна антисептика МЕТА – запобігання занесенню з рук хірурга та інших осіб, які беруть участь в операції, в рану мікроорганізмів і розвитку пов ’ язаної з цим післяопераційної інфекції Техніка хірургічної антисептики рук Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна Обробка первомуром Обробка розчином хлоргексидину Обробка розчином стериліуму Обробка препаратом А HD 2000 Обробка препаратом мірамідез Гігієнічна антисептика Видалення або знищення транзиторної мікрофлори рук Руки всіх мед.працівників, які беруть участь в наданні мед.допомоги, є резервуаром і фактором передачі потенційно патогенних мікробів від інфікованої людини неінфікованій Для гігієнічної обробки рук застосовуються антисептичні розчини або креми (Стериліум або А HD 2000) Гігієнічне миття рук Звичайне миття рук з милом ОБОВ ’ ЯЗКОВО потрібне – перед та після фізичного контакту з пацієнтом, перед годуванням та роздачею їжі, коли руки явно забруднені та інш.

28

Слайд 28: Гігієнічне миття рук

Звичайне миття рук з милом ОБОВ ’ ЯЗКОВО потрібне – перед та після фізичного контакту з пацієнтом, перед годуванням та роздачею їжі, коли руки явно забруднені та інш.

29

Слайд 29: Гігієнічна антисептика

Видалення або знищення транзиторної мікрофлори рук Руки всіх медичних працівників, які беруть участь в наданні медичної допомоги, є резервуаром і фактором передачі потенційно патогенних мікробів від інфікованої людини неінфікованій Для гігієнічної обробки рук застосовуються антисептичні розчини або креми (Стериліум або А HD 2000)

30

Слайд 30: Хірургічна антисептика

МЕТА – запобігання занесенню з рук хірурга та інших осіб, які беруть участь в операції, в рану мікроорганізмів і розвитку пов ’ язаної з цим післяопераційної інфекції Техніка хірургічної антисептики рук: Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна Обробка первомуром – практично не використовуються. Обробка розчином хлоргексидину Обробка розчином стериліуму Обробка препаратом А HD 2000 Обробка препаратом мірамідез

31

Слайд 31: Техніка бробки рук хірурга

32

Слайд 32

Антисептика (“ anti” – проти, “septicus” – гниття) – протигнильний метод роботи, заснований на застосуванні методів і прийомів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані і організмі хворого. Антисептика – це система заходів, спрямованих на знищення мікробів а) у рані б) у патологічному вогнищі в) в органах, тканинах і організмі хворого в цілому. Види антисептики: а) механічна б) фізична в) хімічна г) біологічна д) змішана

33

Слайд 33: Застосування методів антисептики в умовах клініки:

А) У практиці зазвичай поєднують різні види антисептики Б) Використання антисептичних методів, поряд зі знищенням мікроорганізмів, може стимулювати різні механізми в організмі хворого, спрямовані на пригнічення інфекції В) Препарати і методи антисептичного впливу повинні бути нешкідливі, нетоксичні для різних органів та систем і не викликати серйозних побічних ефектів

34

Слайд 34: Механічна антисептика

Механічна антисептика – знищення мікроорганізмів механічними методами

35

Слайд 35

МЕХАНІЧНА АНТИСЕПТИКА Первинна хірургічна обробка рани Інші операції та маніпуляції Вторинна хірургічна обробка рани Туалет рани Видалення гнійного ексудату Видалення згустків Очищення раньової поверхні та шкіри Розсічення рани Ревізія рани Висічення стінок і дна рани Відновлення пошкоджених тканин Накладання швів Висічення нежиттєздатних тканин Видалення чужорідних тіл, гематом Розтин “карманів”, запливів Дренування рани Розкриття гнійників (абсцес, флегмона, панарицій та інш.) Розкриття “карманів” та запливів Пункція гнійників

36

Слайд 36: Первинна хірургічна обробка рани

37

Слайд 37: Фізична антисептика

Фізична антисептика – знищення мікроорганізмів за допомогою фізичних методів

38

Слайд 38

ФІЗИЧНА АНТИСЕПТИКА Гіпертонічні розчини Технічні засоби Дренування Гігроскопічний перев ’ язочний матеріал Вата, марля (тампони, кульки, серветки) 5-10 % розчин NaCl Пасивне, активне, проточно-промивне Ультразвук, лазер, УФ промені, рент-генотерапія Порошки, що містять вуглець Промивання, висушування Сорбенти Фактори зовнішнього середовища

39

Слайд 39: Дренування ран

40

Слайд 40: Хімічна антисептика

Хімічна антисептика – це знищення мікроорганізмів за допомогою різних хімічних речовин у рані, патологічному вогнищі, організмі хворого і в навколишньому середовищі. Класифікація антисептиків: Дезинфікуючі засоби – використовуються для обробки інструментів, миття стін, підлоги, обробки предметів одягу Антисептичні речовини – застосовуються зовнішньо для обробки шкіри, рук хірурга, промивання ран і слизових оболонок. Хіміотерапевтичні засоби – вводяться всередину і проявляють резорбтивну дію в організмі хворого, пригнічуючи ріст мікроорганізмів у різних патологічних вогнищах.

41

Слайд 41: Біологічна антисептика

Біологічна антисептика – це методи знищення мікроорганізмів за допомогою фармакологічних препаратів біологічного походження прямої і опосередкованої дії

42

Слайд 42

БІОЛОГІЧНА АНТИСЕПТИКА Біологічна антисептика опосередкованої дії Біологічна антисептика прямої дії Антибіотики Протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, хімопсин, терилітин, іруксол ) Препарати для пасивної імунізації (лікувальні сироватки, антитоксини, гамма-глобуліни, бактеріофаги, гіперімунна плазма) Методи, що стимулюють неспецифічну резистентність ( кварцування, вітамінотерапія, УФО крові, лазерне опромінення крові Препарати, що стимулюють неспецифічний імунітет ( тималін, Т-активін, продигіозан, левамізол, лізоцим, інтерферони, інтерлейкіни ) Препарати, що стимулюють специфічний імунітет (вакцини, анатоксини)

43

Слайд 43: Механізм протимікробної дії антибіотиків

А) Деструктивний механізм Б) Окисний механізм В) Мембраноатакуючий механізм Г) Антиметаболічний і антиферментний механізми

44

Слайд 44: Основні фармакологічні препарати і методи біологічної антисептики

Фармакологічні препарати прямої дії на мікроорганізми Фармакологічні препарати і методи для опосередкованої дії на мікроорганізми Антибіотики Методи, стимулюючі неспецифічну резистентність: кварцевание, вітамінотерапія, УФО крові, лазерне опромінювання крові, використання перфузату і кліток ксеноселезенки, переливання крові і її компонентів Протеолітичні ферменти: трипсин, хімотрипсин, химопсин, террилитин, ируксол Препарати, стимулюючі неспецифічний імунітет: препарати вилочковой залози (тималин, Т-активин), продигиозан, левамізол, лізоцим, інтерферони, інтерлейкіни Препарати для пасивної імунізації: лікувальні сироватки, антитоксини, Y-глобуліни, бактеріофаги, гіперімунна плазма Препарати, стимулюючі специфічний імунітет: вакцини, анатоксини

45

Слайд 45: Класичні принципи раціональної антибіотикотерапії

Застосовувати антибіотики тільки за строгими свідченнями. Призначати максимальні терапевтичні або при важких інфекціях субтоксичні дози препаратів. Дотримувати кратність введення протягом доби для підтримки постійної бактерицидної концентрації препарату в плазмі крові. Застосовувати антибіотики курсами з тривалістю від 5-7 до 14 діб. При виборі антибіотика грунтуватися на результатах дослідження чутливості мікрофлори. Проводити зміну антибіотика при його неефективності.

46

Слайд 46: Класичні принципи раціональної антибіотикотерапії

Враховувати синергізм і антагонізм при призначенні комбінації антибіотиків, а також антибіотиків і інших антибактеріальних препаратів. При призначенні антибіотиків звертати увагу на можливість побічних ефектів і токсичність препаратів. Для профілактики ускладнень алергічного характеру ретельно збирати алергологічний анамнез, у ряді випадків обов'язковим є проведення шкірної алергічної проби (пеніциліни). При тривалих курсах антибіотиків призначати протигрибкові препарати для профілактики дисбактеріозу, а також вітаміни. Використовувати оптимальний шлях введення. Існує поверхнева антибіотикотерапія (промивання ран), внутрішньопорожнинна (введення в грудну, черевну порожнину, в порожнину суглоба) і глибока антибіотикотерапія: внутрішньом'язове, внутрішньовенне, внутрішньоартеріальне і ендолімфатичне введення, а також пероральний спосіб.

47

Слайд 47: Види антибіотикотерапії

Емпірічна - призначення антибіотиків, коли ще не висіяний штам мікроорганізмів і не визначена його чутливість до антибіотиків Етіотропна - вибір препарату визначається результатом мікробіологічного дослідження (виділення збудника і його чутливості до антибіотиків)

48

Слайд 48: Дотримання режиму асептики і антисептики медичного персоналу

1. Носіння чистого спецодягу, котрий своєчасно змінюється не тільки за календарним планом, але й по необхідності – навіть кілька разів на добу при забрудненні кров  ю, гнійними виділеннями при перев  язках і маніпуляціях і т.ін. 2. Акуратне ведення індивідуальної санітарної картки з своєчасними як за графіком, так і за позачерговими показами (захворювання, підозра на носійство інфекції) з оглядом відповідних спеціалістів, „посівами” з шкіри, носоглотки і т.п. для мікробіологічного дослідження та прийняття відповідних організаційних та медичних заходів для усунення небезпеки поширення у відділенні інфекції медперсоналом. 3. Коротко стригти нігті та користуватись окрім халату, шапочки, маски, змінного одягу і взуття, рукавичками, особливо при виконанні вологих прибирань, маніпуляцій, перев  язок та ін. 4. Не носити на пальцях прикрас (обручки, браслети і т.п.), котрі під час роботи накопичують бруд та інфікований матеріал і при митті рук не можуть бути достатньо очищені. 5. Кожний раз як до, так і після виконання лікувальних процедур хворим мити руки з милом, а при контакті з інфікованим матеріалом – і з дезінфектантом (хлоргексидину біглюконат, розчин пергідролю з мурашиною кислотою – „первомур” і т.п.).

49

Слайд 49: Дотримання режиму асептики і антисептики медичного персоналу

6. При переході з гнійного відділення в чисте і в зворотньому напрямку – міняти спецодяг на відповідний по призначенню! 7. При пораненнях рук чи інших областей тіла – своєчасне їх лікування і ізоляція від лікарняного інструментарію, перев  язочного матеріалу, ран хворих, шприців та систем для трансфузій. 8. Гігієна тіла – ванна або душ щоденно і після довгої виснажливої праці зі значним потовиділенням. 9. Гігієна білизни – своєчасна зміна, при інфікуванні – прання з прасуванням і дезінфекція. 10. Гігієна ротової порожнини – щоденне чищення зубів, своєчасна санація ротової порожнини; при перев  язках і операціях – маска і захисні окуляри. 11. Своєчасне лікування фурункулів, абсцесів чи інших гнійних чи інфекційних захворювань.

50

Слайд 50: Миючі розчини та засоби для дезінфекції рук, шкіри (операційного поля), слизових оболонок та інструментів:

Стерилліум № Р-1108 – для хірургічної та гігієнічної обробки рук: бактерицидний, фунгіцидний, туберкулоцидний; інактивує віруси СНІДу, гепатиту В, герпесу обох типів, ротавіруси та ін. Дія пролонгована до 3 годин. Стерилліум Віругард № Р-1916 – для дезинфекція рук в зонах підвищеної інфекції небезпеки. Має властивості попереднього препарату плюс інактивація вірусів поліомієліту, аденовірусів, ротавірусів, вакциніявірусів та ін. Кутасепт Г, № Р-1107 – засіб для перед- та післяопераційної оборобки шкіри та ран (забарвлений): бактерицидний, фунгіцидний, туберколоцидний, віруцидний (в тому числі і для ліпофільних вірусів, СНІДу, гепатиту В, ротавірусів та ін.). Також застосовується для маркування операційного поля. Має хорошу залишкову дію. Кутасепт Ф, № Р-1106 – безбарвний, дія аналогічна Кутасепту Г.

51

Слайд 51: Миючі розчини та засоби для дезінфекції рук, шкіри (операційного поля), слизових оболонок та інструментів:

Йодобак, № Р-1105 – для дезинфекції шкіри, слизових оболонок ран, опіків та ін. пошкоджень тіла. Бактерицидний, фунгіцидний, спороцидний, туберкулоцидний, віруцидний (аналогічно Кутасепту). Має пролонговану дію. Бактолін Бейзік, № Р-1915 – емульсія з дезинфікуючими властивостями для передманіпуляційної обробки рук медперсоналу (ефективне очищення рук). Активний у відношенні широкого спектру мікроорганізмів, включаючи вібріон холери. Не містить мила та лугів, не викликає алергічних реакцій. Корзолін іД, Корзолекс Бейзік, Корзолекс АФ, Бодефен – засоби для дезинфекції іструментів. Бациллоцид расант, Дисмозон пур, Мікробак форте, Сокрена, Бациллол плюс – засоби для знезараження поверхонь та матеріалів.

52

Последний слайд презентации: Дякую за увагу.

Похожие презентации

Ничего не найдено