Презентация на тему: Архітектура комп'ютера   Розділ 7. Пристрій керування

Архітектура комп'ютера   Розділ 7. Пристрій керування.
Архітектура комп'ютера   Матвієнко М. П., Розен В. П. Закладний О. М.
Розділ 7. Пристрій керування. 7.1.Функції та методи побудови пристроїв керування.
7.1.Функції та методи побудови пристроїв керування.
7.2.Пристрій керування з жорсткою логікою.
7.2.Пристрій керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою.
7.4.Пристрої мікропрограмного керування.
7.4.Пристрої мікропрограмного керування.
7.4.Пристрої мікропрограмного керування.
7.5.Порівняння пристроїв керування.
Контрольні запитання
7.4.Пристро
1/20
Средняя оценка: 4.2/5 (всего оценок: 8)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1293 Кб)
1

Первый слайд презентации: Архітектура комп'ютера   Розділ 7. Пристрій керування

Сергієнко О.Г.

Изображение слайда
2

Слайд 2: Архітектура комп'ютера   Матвієнко М. П., Розен В. П. Закладний О. М

Навч. посібник., — К.: Видавництво Ліра-К. — 2013. — 264с. Рекомендовано МонУ. ISBN 978-966-2609-25-7.

Изображение слайда
3

Слайд 3: Розділ 7. Пристрій керування. 7.1.Функції та методи побудови пристроїв керування

Пристрій керування виробляє сигнали, які необхіднй для вико­нання як окремих команд, так і їх послідовності. Команда в комп'ютері виконується за один або за декілька тактів, в кожному із яких виконується одна або декілька мікрооперацій. Кожна мікрооперація представляє собою деяку елементарну дію передачі або перетворення інформації, яка ініціюється поступленням керуючого сигналу ( мікронаказу ) на вхід керування відповідного пристрою. Прикладом може бути керуючий сигнал, який встановлює або очищує прапорець стану, керуючий сигнал запису до регістра, ке­руючий код на вході мультиплексора і т. д. Для реалізації команди необхідно на відповідні керуючі входи подати розподілену в часі послідовність керуючих сигналів. Пристрій керування є одним з вузлів процесора. Як приклад на рис. 7.1.1 показана взаємодія в процесорі між пристроєм керування та арифметико-логічним пристроєм і регістровою пам'яттю. Процес функціонування процесора в часі складається з послі­довності тактових інтервалів, в яких арифметико-логічний пристрій виконує операції над операндами та видає результати обробки. Ви­конання даних операцій арифметико-логічний пристрій здійснює на основі відповідних сигналів керування ( мікронаказів ) з при­строю керування. Послідовність елементарних мікронаказів пристрій керування формує на основі коду операції та службових сиг­налів стану з регістрової пам'яті процесора. Відомі два основні методи побудови логіки формування керую­чих сигналів. Перший з них виражається в тому, що для кожної ко­манди процесора існує набір логічних схем, які в потрібних тактах збуджують відповідні сигнали керування. Такий принцип керу­вання одержав назву « жорсткої » логіки.

Изображение слайда
4

Слайд 4: 7.1.Функції та методи побудови пристроїв керування

Другий метод, який дістав назву принципу мікропрограмного керування, передбачає формування керуючих сигналів за вмістом регістра мікрокоманд, в який мікрокоманди записуються із пам'яті мікрокоманд. Шляхом послідовного читання мікрокоманд із пам'яті в регістр організується потрібна послідовність керуючих сигналів. Крім пристрою керування процесора в комп'ютері можуть ви­користовуватись пристрої керування вузлами комп'ютера, напри­клад, пристрої керування операційними пристроями АЛП, пристрій керування процесора введення-виведення і т. д. Принципи побудо­ви вказаних пристроїв є ідентичними.

Изображение слайда
5

Слайд 5: 7.2.Пристрій керування з жорсткою логікою

Типова структурна схема пристрою керування з жорсткою логі­кою представлена на рис. 7.2.1. До складу пристрою керування входить генератор тактових си­гналів G, який генерує тактові імпульси 71, потрібні для синхроні­зації роботи пристрою керування, лічильник тактів, в якому збері­гається номер виконуваного в даний час такту, дешифратор коду операції та дешифратор тактів, який перетворює двійковий код в однорядний, логічні схеми формування сигналів керування. Деши­фратор коду операції по коду операції із регістра команд РК формує сигнал активізації мікрооперації МО на відповідній шині. З кож­ним тактом до лічильника тактів додається сигнальна «1» від гене­ратора тактових сигналів G. Дешифратор тактів формує сигнали, відповідні поточному такту. Логічні схеми формування сигналів керування відповідно до сигналів із дешифратора коду операції, дешифратора тактів та ко­дів умов і кодів станів із регістра станів формують сигнали керу­вання для виконання необхідних в даному такті мікрооперацій. Окрім наведених вище компонентів пристрою керування, до його складу входить контролер послідовності сигналів керування, який отримує тактові імпульси від генератора тактових сигналів G, а та­кож код режиму роботи комп'ютера. Він має два окремих режими роботи: звичайний режим та режим запуску комп'ютера. Контро­лер послідовності сигналів керування є ядром пристрою керування.

Изображение слайда
6

Слайд 6: 7.2.Пристрій керування з жорсткою логікою

Изображение слайда
7

Слайд 7: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою, які застосовуються на практиці, часто є спеціально створеними для побудови конкретного пристрою і тому не можуть легко бути фор­малізованими. Для ілюстрації найбільш широко застосовуваних підходів, розглянемо три методи. Перший метод — це алгоритмічний підхід до проектування послідовнісних схем. Для його реалізації використовують теорію автоматів. Другий метод ґрунтується на використанні тактованих еле­ментів часової затримки для побудови часової діаграми керуючих сигналів. Третій метод передбачає використання лічильників для побу­дови часової діаграми керуючих сигналів. Перший метод є найбільш формалізованим і дозволяє застосу­вати методи мінімізації кількості логічних елементів та елементів пам'яті. Два інші методи є менш формалізовані і передбачають си­нтез пристрою керування з часової діаграми сигналів керування.

Изображение слайда
8

Слайд 8: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Метод проектування з застосуванням теорії автоматів Даний метод передбачає розгляд пристрою керування як циф­рового автомату, тобто логічного пристрою, який забезпечує фор­мування сигналів керування за відповідним алгоритмом з враху­ванням своїх внутрішніх станів. Цифровий автомат подають у вигляді його абстрактної, а потім структурної математичних моделей. Абстрактну модель викорис­товують на першому етапі проектування, коли описують функціо­нування автомату, тобто правила переробки вхідної інформації у вихідну. Розгляд абстрактної моделі цифрового автомату дозволяє проводити його попередню оптимізацію ще до етапу структурного синтезу. Структурну модель застосовують для побудови конкрет­ної електронної схеми цифрового автомату. Залежно від способу генерування значень вихідних сигналів розрізняють три типи автоматів: Мілі, Мура, С-автомат.

Изображение слайда
9

Слайд 9: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Метод проектування з використанням синхронних елементів часової затримки Даний метод використовує синхронні елементи часової затрим­ки, які вказують порядок формування послідовності сигналів керу­вання. Згідно даного методу структура побудованого пристрою ке­рування по суті повторює структуру блок-схеми, тобто схема пристрою керування відображає послідовність формування сигна­лів керування. В основу методу побудови пристрою керування вка­заного типу покладено те, що формування набору керуючих сигна­лів в послідовні моменти часу можна здійснити шляхом здійснення їх часової затримки. Тобто, маючи сигнал С, в момент часу, шляхом його затримки на один такт, можна сформувати сигнал С 2 в момент часу t 2 і т. д. В доволі спрощеному вигляді правила побу­дови пристрою керування на основі блок-схеми є наступними. Кожні дві послідовно з'єднані мікрооперації замінюються одним елементам затримки, як це показано на рис.7.3.4, а. В якості елемента затримки може бути використаний тригер типу D, який керується спільним тактовим сигналом. Мікронакази подаються на вхід керування відповідного вузла комп'ютера прямо з входу та виходу елемента затримки. Лінії зв'язків блок-схеми, які об'єднуються в одну лінію, пе­ретворюються в входову логічну схему «АБО», це к — кількість ліній, як це показано на рис. 7.3.4, 6. Умовна вершина, яка відображає умовний перехід в потоці керуючих сигналів, реалізується двома логічними елементами «/», як це показано на рис. 7.3.4, с. Фактично ця вершина є однорозрядним демультиплексором, який керується сигналом х.

Изображение слайда
10

Слайд 10: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

На рис.7.3.5а показано фрагмент типової блок-схеми, що задає сигнали керування, які потрібно сформувати в послідовних тактах, а на рис.7.3.56 показано відповідний їй фрагмент схеми пристрою керування, отриманий за вище описаними правилами.

Изображение слайда
11

Слайд 11: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Не дивлячись на простоту описаного методу проектування при­строю керування на основі синхронних елементів затримки, цей метод має той недолік, що число потрібних схем затримки прибли­зно рівне числу станів п. тоді як в раніше розглянутому методі з за­стосуванням теорії автоматів кількість елементів пам'яті, які ви­ступають в даному випадку в ролі елементів затримки, дорівнює ]log2n[.

Изображение слайда
12

Слайд 12: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Метод проектування з використанням лічильників В основу даного методу побудови пристрою керування на ос­нові лічильників покладено часову діаграму роботи комп'ютера, яка відображає зміну в часі кожного сигналу керування. В якості прикладу на рис. 7.3.6 наведено фрагмент часової діаграми роботи комп'ютера, де 71 — тактові імпульси, які поступають з дешифра­тора тактів, С,,..., С 3 — частина сигналів керування, які мають бути вироблені пристроєм керування. Основним елементом пристрою керування на основі лічильни­ків є лічильник за модулем к, виходи якого з'єднані з дешифрато­ром. Одна із можливих схем керування на основі лічильника за мо­дулем к приведена на рис. 7.3.7а.

Изображение слайда
13

Слайд 13: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Коли на вході лічильника за модулем k є тактові імпульси, він проводить їх підрахунок від нульового до k -го імпульсу, після чого цикл повторюється. В результаті на виході дешифратора буде фор­муватися послідовність одноімпульсних сигналів F 1, F 2,..., F k, ча­сова діаграма яких наведена на рис. 7.3.7б. Кожний з цих сигналів має одиничне значення лише протягом одного такту. Тим самим, час одного циклу роботи лічильника поділено на к рівних частин. Два додаткових вхідних сигнали початку та кінця роботи, які по­даються на тригер забезпечують формування сигналів дозволу ро­боти лічильника та його установки в початковий стан. Тоді базова частина схеми пристрою керування на основі лічильника буде мати вигляд, приведений на рис. 7.3.8, де ГПОС — це схема генератора послідовності одноімпульсних сигналів, рис. 7.3.7.

Изображение слайда
14

Слайд 14: 7.3.Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою

Кожний сигнал F, (і = 1,2,.. k ) на виході ГПОС активізує деякий набір сигналів керування на виході комбінаційної схеми в кожному такті виконання команди комп'ютером, з врахуванням кодового ста­ну програми. Потрібно відзначити, що лічильник за модулем k може бути використаний і в схемі пристрою керування на основі синхро­нних елементів часової затримки взамін к послідовно з'єднаних три­герів, так само як k послідовно з'єднаних тригерів можуть замінити лічильник за модулем k та дешифратор у вище наведеній схемі.

Изображение слайда
15

Слайд 15: 7.4.Пристрої мікропрограмного керування

Означення 7.4.1. Пристроєм мікропрограмного керування називають пристрій, який за допомогою програми виробляє послі­довність сигналів, необхідних для виконання відповідного алгори­тму в комп'ютері. Програма складається з деякої послідовності команд. Команда в комп'ютері виконується за один або за декілька тактів, в кожному із яких виконується одна або декілька мікрооперацій. Означення 7.4.2. Мікрооперацією називають деяку елементар­ну дію передачі або перетворення інформації, яка ініціюється по­ступленням керуючого сигналу ( мікронаказу ) на вхід керування відповідного пристрою. Означення 7.4.3. Мікрокомандою називають послідовність еле­ментарних мікронаказів, які пристрій керування формує в одному такті. Означення 7.4.4. Мікропрограмою називають послідовність мікрокоманд, які необхідно виконати для виконання однієї коман­ди. Звичайно, мікропрограма може складатися і лише з однієї мікрокоманди. Основні принципами побудови пристрою мікропрограмного керування Всі мікронакази, які повинні бути виконані в одному такті роботи комп'ютера, збираються в одне керуюче слово, яке назива­ють мікрокомандою. Кожній команді з системи команд комп'ютера ставиться у від­повідність послідовність мікрокоманд, необхідних для її виконання. Всі мікрокоманди зберігаються в пам'яті. Це може бути ос­новна пам'ять комп'ютера, але в більшості комп'ютерів для збері­гання мікрокоманд використовується окрема пам'ять, яку назива­ють пам'яттю мікрокоманд. Для реалізації деякої команди необхідно прочитати з пам'яті мікрокоманд відповідну послідовність мікрокоманд (мікропрограму) та подати розподілену в часі послідовність керуючих сигналів на відповідні керуючі входи вузлів комп'ютера.

Изображение слайда
16

Слайд 16: 7.4.Пристрої мікропрограмного керування

На рис. 7.4.1 показано основний елемент пристрою мікропрог­рамного керування – пам'ять мікрокоманд, та вузли на її входах і виходах, а саме мікропрограмний лічильник (МКПЛ) для зберіган­ня адреси мікрокоманди та регістр мікрокоманди (РМК). На рис. 7.4.1 показано і формат самої мікрокоманди до складу якої входять наступні поля: код мікрооперації, за яким формуються мікронакази, що виконуються в одному такті роботи комп'ютера, код умов, котрий вказує, при яких умовах може бути змінено по­слідовність читання мікрокоманд з пам'яті, а також адреса наступ­ної мікрокоманди.

Изображение слайда
17

Слайд 17: 7.4.Пристрої мікропрограмного керування

Структура пристрою мікропрограмного керування представле­на на рис. 7.4.2.

Изображение слайда
18

Слайд 18: 7.5.Порівняння пристроїв керування

Вище були розглянуті два основних методи побудови логіки формування сигналів керування. Перший з них, який одержав назву «жорсткої» логіки, виражається в тому, що для кожної команди процесора існує набір логічних схем, які в потрібних тактах збуджують відповідні сигнали керування. Другий метод, який називають принципом мікропрограмного керування, передбачає формування сигналів керування за вмістом регістра мікрокоманд, в який мікрокоманди записуються із пам'яті мікрокоманд. Шляхом послідовного зчитування мікрокоманд із пам'яті в цей регістр організується потрібна послідовність сигналів керування. Завдяки тому, що мікрокоманди записуються до пам'яті, вміст якої при потребі можна частково, або повністю замінити, пристрої мікропрограмного керування мають наступні основні переваги в порівнянні з при­строями керування з жорсткою логікою. В них можна використовувати мікропрограми, які вже були відлагоджені та апробовані на інших комп'ютерах. Шляхом заміни мікропрограми в пам'яті мікрокоманд ком­п'ютер можна модифікувати з метою покращання технічних характеристик чи розширення функцій, і, тим самим, продовжити термін його використання. Можуть бути використані наробки мікропрограм в наступних поколіннях комп'ютерів однієї сім'ї. Мікропрограмування є простішим, ніж керування з жорсткою логікою, що спрощує розробку пристрою керування. Простішим є обслуговування мікропрограмованих комп'ютерів та їх відлагодження завдяки простішій заміні мікрокоманд та мікропрограм. В швидкодії мікропрограмне керування програє керуванню з «жорсткою » логікою. Тому, завдяки створенню мов опису апаратних засобів комп'ютера та потужних програмних засобів високорівневого проектування, пристрої керування з жорсткою логікою знайшли ширше застосування в сучасних комп'ютерах.

Изображение слайда
19

Слайд 19: Контрольні запитання

Для чого призначений пристрій керування? Накресліть типову структурну схему пристрою керування з жосткою логікою та поясніть її роботу. Які є методи проектування пристроїв керування з жосткою логікою? В чому заключається суть методу проектування пристроїв керування з застосуванням теорії автоматів. Що таке абстракта та структурна математична модель циф­рового автомату? Як задають автомати Мілі, Мура та С — автомати? Поясніть етапи канонічного та графічного методу структур­ного синтезу цифрового автомату. В чому полягає суть методу проектування пристрою керу­вання з використанням елементів часової затримки? Як використовують тактовані елементи часової затримки при побудові пристрою керування? В чому полягає суть методу проектування пристрою керу­вання з використанням лічильників? Як використовують лічильники при побудові пристрою ке­рування? Як отримують часову діаграму роботи комп’ютера? Для чого призначений блок синхронізації? Для чого призначений дешифратор коду операції та дешиф­ратор тактів? Для чого призначений лічильник тактів? Що таке мікрооперація, мікронаказ, мікрокоманда та мікропрограма? Які принципи покладені в основу побудови пристрою мікропрограмного керування? Накресліть структуру пристрою мікропрограмного керування та поясніть організацію цієї роботи. Як формуються адреса мікропрограми? Як формуються адреса мікрокоманд? Як організовані мікропрограми в пам’яті мікропрограм? Порівняйте пристрої керування з жосткою логікою та при­строї мікропрограмного керування.

Изображение слайда
20

Последний слайд презентации: Архітектура комп'ютера   Розділ 7. Пристрій керування: 7.4.Пристро

На

Изображение слайда