Презентация на тему: АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ

Реклама. Продолжение ниже
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
План
1. Принципи діяльнісного підходу.
Основоположник діяльнісної теорії Петро Якович Гальперін
1. Діяльнісний підхід до психіки
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
Дія як одиниця аналізу навчання
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
Зв’язок образів з діями і операціями відбувається за декільками напрямками:
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
2 принцип Соціальна природа психічного розвитку людини:
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
3 принцип єдність матеріальної і психічної діяльності
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
Вимоги до педагогічної психології, виходячи з діяльнісного підходу.
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
ІІ. Концепція розвитку і навчання Л.С. Виготського
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
ЗАР і ЗНР
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
ІІІ. Теорія поетапного формування розумових дій П.Я. Гальперіна.
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ
1/49
Средняя оценка: 4.6/5 (всего оценок: 26)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (555 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации: АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
2

Слайд 2: План

І. Діяльнісна теорія навчання. ІІ. Концепція розвитку і навчання Л.С. Виготського. ІІІ. Теорія поетапного формування розумових дій П.Я. Гальперіна (самостійно).

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
3

Слайд 3: 1. Принципи діяльнісного підходу

1. Діяльнісний підхід до психіки. 2. Соціальна природа психічного розвитку людини. 3. Єдність матеріальної і психічної діяльності.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
4

Слайд 4: Основоположник діяльнісної теорії Петро Якович Гальперін

Роки життя : 2.10.1902 — 25.03.1988) — видатний радянський психолог, заслужений діяч науки РРФСР. Доктор психол. наук (1965), профессор (1967).

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
5

Слайд 5: 1. Діяльнісний підхід до психіки

Психіка розуміється як форма життєдіяльності суб'єкта, що забезпечує рішення певних задач у процесі взаємодії його зі світом. Психіка — це не просто картина світу, система образів, але і система дій. Хоча зв'язок між образами і діями є двостороннім, ведуча роль належить дії. Жоден образ, чуттєвий або абстрактний, не може бути отриманий без відповідної дії суб'єкта.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6

Діяльнісний підхід до психіки суттєво змінює предмет психології. Тепер вона має вивчати не окремі ізольовані психічні функції (увагу, волю, емоції тощо), а систему діяльності. Окремі функції, входячи до діяльності, займають в ній певне структурне місце, виконують певну функціональну роль.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7

Предметом психології у теорії діяльності є орієнтовна частина діяльності. Але вона не може бути адекватно зрозуміла без аналізу діяльності в цілому, в котру вона входить.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

Принципова відмінність діяльнісного підходу до предмету психології від всіх інших полягає в тому, що аналізу підлягає реальний процес взаємодії людини з світом, взятий в його цілісності і відбувається як процес вирішення задачі.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
9

Слайд 9: Дія як одиниця аналізу навчання

Діяльнісний підхід по-новому поставив питання про одиницю психологічного аналізу. Загальна вимога до одиниці аналізу любого процесу полягає у тому, що вона не повинна втрачати специфіки явища, що аналізується.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/4
10

Слайд 10

Оскільки психіка в одних випадках входить в діяльність в якості елементів, а в інших – сама складає її повністю, то аналіз необхідно вести в таких одиницях, котрі зберігають всі особливості діяльності.

Изображение слайда
1/1
11

Слайд 11

С.Л. Рубінштейн, обгрунтовуючи вибір такої одиниці аналізу, писав, що для розуміння багатогранних психічних явищ, в їх суттєвих внутрішніх взаємозв’язках “потрібно насамперед знайти ту “клітинку”, чи “вічко” в котрій можна віднайти зачатки всіх елементів психології в їх єдності”, “...Такою клітинкою є дія, як... одиниця діяльності”

Изображение слайда
1/1
12

Слайд 12

Дія задовольняє всі вищезгадані вимоги в якості одиниці психологічного аналізу діяльності. Дія має ту ж структуру, що і діяльність: ціль; мотив; об ’ єкт, на який вона спрямована ; певний набір операцій, які реалізують дію; зразок, за яким вона здійснюється суб ’ єктом ; є актом реальної життєдіяльності суб ’ єкта ; дія, як і діяльність суб’єктна, тобто належить суб’єкту, завжди виступає як активність конкретної особистості.

Изображение слайда
1/1
13

Слайд 13

Вибір дії в якості одиниці аналізу діяльності не означає ігнорування образів. Образ (сприймання, уявлення, поняття) і операція – найпростіші елементи психічної діяльності, в котрих губиться специфіка психіки як діяльності.

Изображение слайда
1/1
14

Слайд 14

Тому даний підхід вимагає вивчення образів не самих по собі, а як елементів діяльності. При цьому аналіз діяльності в одиницях дій не приводить до втрати образів, але він знищує самоактивність їх.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15: Зв’язок образів з діями і операціями відбувається за декільками напрямками:

По- перше, дії є засобом формування образів. Ні один образ ні чуттєвий, ні абстрактний, не може бути отриманий без відповідної дії суб’єкта. Образ завжди є результат, продукт певних дій. (Сприймання як чуттєвий образ – результат дії сприймання. Поняття – продукт різних пізнавальних дій людини, спрямованих на ті об’єкти, поняття про які у нього формуються).

Изображение слайда
1/1
16

Слайд 16

По-друге, операції складають психологічний механізм образів. Актуалізація образу, відновлення його суб’єктом – це завжди виконання ним (хай миттєве) тих операцій, які лежать в основі образу, органічно входять до нього. Таким чином, хоча зв’язок між образами і діями є двохстороннім, провідна роль належить дії. Образ без дії суб’єкта не може бути ні сформованим, ні відновленим, ні використаним.

Изображение слайда
1/1
17

Слайд 17: 2 принцип Соціальна природа психічного розвитку людини:

прогрес людства визначається не біологічними, а соціальними законами. Видовий досвід людства фіксується не за допомогою механізмів генетичної спадковості, а закріплюється в продуктах матеріальної і духовної культури.

Изображение слайда
1/1
18

Слайд 18

Людина не народжується з готовими прийомами мислення, з готовими знаннями про світ і не відкриває заново ні логічних законів мислення, ні відомих суспільству законів природи — усе це вона засвоює як досвід людства, досвід суспільно-історичної практики. Навчання і виховання — спеціально організовані види діяльності людей, у процесі якої вони засвоюють досвід попередніх поколінь;

Изображение слайда
1/1
19

Слайд 19: 3 принцип єдність матеріальної і психічної діяльності

ці види діяльності мають ідентичну будову: (ціль, мотив, об'єкт, на який діяльність спрямована, певний набір операцій, що реалізують дію і діяльність; зразок за яким вона відбувається суб'єктом; є актом його реальної життєдіяльності, належить суб'єкту, виступає як активність конкретної особистості.

Изображение слайда
1/1
20

Слайд 20

Єдність психіки і діяльності полягає й у тому, що внутрішня психічна діяльність є перетворена зовнішня матеріальна діяльність, є породження зовнішньої, практичної діяльності.

Изображение слайда
1/1
21

Слайд 21

Процеси навчання і виховання в педагогічній психології розглядаються як діяльність. У процесі навчання перед педагогом стоїть задача формування певних видів діяльності, насамперед — пізнавальної. Знання не можуть бути ні засвоєні, ні збережені поза діями того, кого навчають.

Изображение слайда
1/1
22

Слайд 22

Знати — це завжди виконувати якусь діяльність або дії, пов'язані з даними знаннями. Перед навчанням постає задача — сформувати такі види діяльності, що із самого початку містять у собі задану систему знань і забезпечують їхнє застосування в заздалегідь передбачених межах.

Изображение слайда
1/1
23

Слайд 23

Педагогічна психологія виходить з того, що пізнавальні можливості дитини, не є вродженими, а формуються в процесі навчання. Задача науки — виявити умови, що забезпечують формування пізнавальних здібностей. Оскільки психічна діяльність вторинна, нові види пізнавальної діяльності треба вводити в навчальний процес у вигляді зовнішньої матеріальної форми.

Изображение слайда
1/1
24

Слайд 24: Вимоги до педагогічної психології, виходячи з діяльнісного підходу

Процес навчання і виховання, що досліджує ПП, розглядаються як діяльність. Для вчителя це означає, що в процесі навчання перед ним стоїть задача формування певних видів діяльності, насамперед – пізнавальної.

Изображение слайда
1/1
25

Слайд 25

Такий підхід до навча ння не означає виключення мислення, пам ’ яті і інших психічних процесів. Він означає лише інше розуміння їх природи, функціонального застосування і походження.

Изображение слайда
1/1
26

Слайд 26: ІІ. Концепція розвитку і навчання Л.С. Виготського

Л.С. Виготський сформулював ряд законів психічного розвитку дитини: — дитячий розвиток має свій ритм і темп, що міняється в різні роки життя (рік життя в дитинстві не дорівнює року життя в отроцтві); — розвиток є ланцюг якісних змін, і психіка дитини принципово якісно відрізняється від психіки дорослих; — закон нерівномірності дитячого розвитку: кожна сторона в психіці дитини має свій оптимальний період розвитку; — закон розвитку вищих психічних функцій.

Изображение слайда
1/1
27

Слайд 27

Згідно Л.С. Виготському, вищі психічні функції виникають спочатку як форма колективної поведінки дитини, як форма співробітництва з іншими людьми, і лише потім вони стають індивідуальними функціями і здібностями самої дитини. Так, спочатку мова — засіб спілкування між людьми, але в ході розвитку вона стає внутрішньою і починає виконувати інтелектуальну функцію.

Изображение слайда
1/1
28

Слайд 28

Відмінні риси вищих психічних функцій: опосередкованість, усвідомленість, довільність, системність; вони формуються прижиттєво в процесі оволодіння спеціальними засобами, виробленими в ході історичного розвитку суспільства; розвиток вищих психічних функцій відбувається в процесі навчання, у процесі засвоєння заданих зразків;

Изображение слайда
1/1
29

Слайд 29

Дитячий розвиток підкоряється не біологічним законам, а суспільно-історичним законам. Таким чином, рушійна сила розвитку людини — це навчання.

Изображение слайда
1/1
30

Слайд 30

Але навчання не тотожне розвиткові, воно створює зону найближчого розвитку, надає рух внутрішнім процесам розвитку, що спочатку для дитини можливі тільки в процесі взаємодії з дорослими і співробітництві з товаришами, але потім, пронизуючи весь внутрішній хід розвитку, стають надбанням самої дитини.

Изображение слайда
1/1
31

Слайд 31: ЗАР і ЗНР

Изображение слайда
1/1
32

Слайд 32

Зона найближчої діяльності — це відстань між рівнем актуального розвитку дитини і рівнем його можливого розвитку, при сприянні дорослих, “зона найближчого розвитку” визначає функції, що не дозріли ще, але, що знаходяться в процесі дозрівання; характеризує розумовий розвиток на завтрашній день

Изображение слайда
1/1
33

Слайд 33

Феномен зони найближчого розвитку свідчить про ведучу роль навчання в розумовому розвитку дитини. Людська свідомість не сума окремих процесів, а система, структура їх. Так, у ранньому дитинстві в центрі свідомості знаходиться сприйняття, у дошкільному віці — пам'ять, у шкільному — мислення. Всі інші психічні процеси розвиваються в кожному віці під впливом домінуючої у свідомості функції.

Изображение слайда
1/1
34

Слайд 34

Процес психічного розвитку полягає в перебудові системної структури свідомості, що обумовлена зміною його значеннєвої структури, тобто рівнем розвитку узагальнень. Вхід у свідомість можливий тільки через мову і перехід від однієї структури свідомості до іншої здійснюється завдяки розвиткові значення слова — узагальнення.

Изображение слайда
1/1
35

Слайд 35

Формуючи узагальнення, переводячи його на більш високий рівень, навчання здатне перебудовувати всю систему свідомост і («...один крок у навчанні може означати сто кроків у розвитку»).

Изображение слайда
1/1
36

Слайд 36

Подальший розвиток ідей Виготського у вітчизняній психології дозволив дійти до наступних положень: — ніякий вплив дорослого на процеси психічного розвитку не може бути здійснений без реальної діяльності самої дитини. І від того, як ця діяльність буде здійснюватись, залежить процес самого розвитку.

Изображение слайда
1/1
37

Слайд 37

Процес розвитку — це саморух дитини завдяки її діяльності з предметами, а факти спадковості і середовища — це лише умови, що визначають не суть процесу розвитку, а лише різні варіації в межах норми. Так виникла ідея про ведучий (провідний) тип діяльності як критерію періодизації психічного розвитку дитини (А.Н. Леонтьєв ).

Изображение слайда
1/1
38

Слайд 38

Провідна діяльність характеризується тим, що в ній перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості на даній стадії її розвитку. Зміст і форма провідної діяльності залежить від конкретно-історичних умов, у яких протікає розвиток дитини.

Изображение слайда
1/1
39

Слайд 39

У дослідженнях А.В. Запорожця, А.Н. Леонтьєва, Д.Б. Эльконіна, В.В. Давидова, П.Я. Гальперіна була показана залежність розвитку психічних процесів від характеру і будови різних типів провідної діяльності.

Изображение слайда
1/1
40

Слайд 40

У процесі розвитку дитини спочатку відбувається засвоєння мотиваційної сторони діяльності (інакше предметні дії не мають сенсу для дитини), а потім операційно-технічні; у розвитку можна спостерігати чергування цих видів діяльності (Д.Б. Эльконін ). При засвоєнні суспільно-вироблених способів дій із предметами і відбувається формування дитини як члена суспільства.

Изображение слайда
1/1
41

Слайд 41: ІІІ. Теорія поетапного формування розумових дій П.Я. Гальперіна

В основу теорії Гальперіна було покладено уявлення про генетичну залежність між внутрішніми інтелектуальними операціями і зовнішніми практичними діями. Він вважав, що розвиток мислення дитини на ранніх стадіях її розвитку безпосередньо пов’язаний з предметної діяльністю, з маніпуляціями з предметами тощо.

Изображение слайда
1/1
42

Слайд 42

Але перехід зовнішніх дій на внутрішній план з перетворенням їх на певні мисленнєві операції відбувається не одразу, а проходить ряд етапів. На кожному етапі перетворення заданої дії здійснюється лише за низкою параметрів.

Изображение слайда
1/1
43

Слайд 43

Згідно думки П.Я. Гальперіна, вищі інтелектуальні дії і операції не можуть утворюватись без опори на попередні способи виконання тієї ж самої дії, а ті в свою чергу опираються на попередні їм способи виконання даної дії. І в кінцевому результаті всі дії в своїй основі опираються на наглядно-дійові способи.

Изображение слайда
1/1
44

Слайд 44

На думку П.Я. Гальперіна аснує чотири параметри, за якими перетворюються дії. А саме : 1. рівень виконання; 2. міра узагальнення; 3. повнота фактично виконуваних операцій ; 4. міра засвоєння.

Изображение слайда
1/1
45

Слайд 45

При цьому перший параметр дії може знаходитись на трьох підрівнях: дії з матеріальними предметами; дії в плані зовнішнього мовлення; дії на внутрішньому плані (розумовому ). Три останні параметри характеризують якість сформованого сформованої на певному підрівні дії: узагальненість, скороченість, засвоєння.

Изображение слайда
1/1
46

Слайд 46

Процес формування розумових дій, в відповідності з концепцією П.Я. Гальперіна, має наступні етапи: Перший етап характеризується формуванням ООД (майбутньої дії). Головним моментом цього етапу є ознайомлення на практиці зі складом майбутньої дії, а також з вимогами яким має відповідати дана дія. Другий етап формування розумових дій пов ’ язаний з її практичним засвоєнням, котра здійснюється з використанням предмета.

Изображение слайда
1/1
47

Слайд 47

Третій етап пов ’ язаний з продовженням засвоєння даної дії, але вже без опори на реальні предмети. На даному етапі відбувається перенесення дії із зовнішнього, наочно-образного плану на внутрішній план. Головною особливістю даного етапу є використання зовнішнього мовлення в якості замінника маніпулювання з реальними предметами. П.Я. Гальперін вважав, що перенос дії в мовленнєвий план означає насамперед мовленнєве виконання певної предметної дії, а не її озвучення.

Изображение слайда
1/1
48

Слайд 48

На четвертому етапі засвоєння розумової дії відбувається відмова від зовнішнього мовлення. Здійснюється перенос зовнішньо- мовленнєвого виконання дії повністю на внутрішній план. Конкретна дія виконується “про себе”.

Изображение слайда
1/1
49

Последний слайд презентации: АНАЛІЗ ТЕОРІЙ НАВЧАННЯ

На п’ятому етапі дія виконується повністю на внутрішньому плані, з відповідним скороченням і перетворенням з послідовним зникненням виконання даної дії із сфери свідомості (тобто постійого контролю над її виконанням) в сферу інтелектуальних вмінь і навичок. Розвиток мислення дитини не тільки впливає на одночасний розвиток її мовлення, але і обумовлює розвиток інших психічних пізнавальних процесів.

Изображение слайда
1/1
Реклама. Продолжение ниже