Презентация: 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г.

3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г. 3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г.
1/64
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 55)
Скачать (996 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

3 ТЕМА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД Розробив: Анікеєв С.Г.

2

Слайд 2

Вода Мід Ртуть

3

Слайд 3

Кварц Магнетит

4

Слайд 4

Провідник Сухий шнурок

5

Слайд 5

Стальна пружина Пластилін

6

Слайд 6

3.1 Густина гірських порід Густиною гірських порід  називають масу одиничного об'єму породи:  = M/V (3.1) З-поміж фізичних параметрів густина гірських порід вивчена найкраще. Гірські породи – багатокомпонентні середовища: мінералогічний скелет + поровий простір, який заповнений мінералізованою водою, нафтою або газом. Тому густина породи залежить від густини твердого скелету  тс, відносного об’єму порожнин (тріщин, пор) k п, ступеня їх заповнення р та густини заповнювача (флюїду)  р : (3.2) Коефіцієнт пористості породи k п визначається: (3.3) 3.1.1 Основні поняття і способи визначення густини V пор - об'єм пор у породі об'ємом V.

7

Слайд 7

Густина більшості породотвірних мінералів змінюється у межах 2,5∙10 3  3,5∙10 3 кг/м 3 (амфіболи, апатит, кварц, олівін, піроксен, польові шпати, слюди тощо). Відносно меншими значеннями густини характеризуються гіпс ( 2,1∙10 3  2,3∙10 3 кг/м 3 ), опал (1,9∙10 3 кг/м 3 ), галіт (кам'яна сіль NaCl) (2,13  2,17∙10 3 кг/м 3 ), підвищеними – наприклад, магнетит ( FeO·Fe 2 O 3 ), галеніт (PbS) та інші рудні мінерали. Середня густина води приблизно 1,1∙10 3 кг/м 3, нафти – 0,75∙10 3  0,95∙10 3 кг/м 3, газу – до 0,5∙10 3 кг/м 3 (у природних умовах залягання).

8

Слайд 8

1) Лабораторні способи визначення густини зразків порід, наприклад, гідростатичне зважування зразків технічними вагами (з похибкою не більше 0,01∙10 3 кг/м 3 ). 2) Способи кореляційного визначення значень густини, у яких зіставляються результати незначної кількості лабораторних досліджень з даними геофізичних досліджень свердловин: - кривими акустичного каротажу (АК), - вертикального сейсмічного профілювання та інші. 3) Методи визначення густини за даними польової геофізики (сейсморозвідки і гравірозвідки). C пособи визначення густини

9

Слайд 9

3.1.2 Густина і пористість порід фундаменту Густина породи залежить від мінералогічного складу скелету і пористості породи. Пористість порід фундаменту не перевищує 2-3 %. Рисунок 3.1 Густина магматичних і метаморфічних порід : а – густина ефузивних у порівнянні з інтрузивними; в – залежність густини інтрузивних порід від хімічного складу ; б – густина метаморфічних порід. 3 3 3

10

Слайд 10

Загальні закономірності для магматичних порід наступні: 1. Зростання густини з підвищенням основності (зменшенням кислотності) для магматичних порід усіх типів. 2. За умов ідентичного хімічного складу спостерігається зростання густини - від зростання віку порід: для інтрузивних і ефузивних порід від фанерозою до їх докембрійських аналогів, - в ряду від ефузивних порід до інтрузивних, - від кайнотипних ефузивів до палеотипних (від ступеню змінності порід). 3. Пористість, структурні і текстурні особливості інтрузивних порід впливають на їх густину у меншій степені ніж в ефузивних аналогах. 4. Гідротермальні і метасоматичні процеси призводять переважно до зниження густини на n ∙( 0,01 ÷ 0,1 ) ∙ 10 3 кг/м 3 ; найбільше зменшення густини відбувається при серпентинізації ультраосновних порід. 5. Під час вивітрювання поверхні фундаменту (зона фізико-хімічних змін, потужність якої сягає десятків і рідше перших сотень метрів) густина усіх магматичних порід зменшується. Тому густини порід фундаменту, отримані за даними аналізу керна свердловин, що розкрили фундамент на незначних глибинах, зазвичай, виявляється заниженою до 0,310 3 кг/м 3. 6. Як правило, густини інтрузивних порід синклінальних зон дещо більші за густини таких ж порід в антиклінальних зонах.

11

Слайд 11

Загальні закономірності для метаморфічних порід наступні: 1. Інтенсивний метаморфізм порід починається у разі їх занурення на 4 км і глибше при тисках в 150  250 МПа і за температур більше 200 о С. 2. Густина порід залежить від мінералогічного складу і ступеню метаморфізму. 3. Густина зростає при зростанні ступеню регіонального метаморфізму. 4. Густина порід, що сформувались у результаті контактного метаморфізму, динамометаморфізму та ультраметаморфізму, як правило,зменшується.

12

Слайд 12

3.1.3 Густина порід осадового покриву Рисунок 3.2 Зведені дані про густини осадових порід мергелі вапняки доломіти кам'яна сіль гіпс, ангідрит глинисті піщано- уламкові

13

Слайд 13

Густина теригенних порід осадового покриву закономірно збільшується з глибиною залягання від 1.8  10 3 кг/м 3 до 2,6 10 3 кг/м 3 і більше, що є результатом поступового зростання геостатичного тиску. Порівняно більше ущільнення характерне для глинистих порід, менше – для піщано-глинистих, а пісковики з міцними зв’язками практично не ущільнюються. На невеликих глибинах, при зануренні на 1200 1400 м, глини, алевроліти і піски ущільнюються з однаковою швидкістю.

14

Слайд 14

Густина карбонатних порід осадового покриву, зазвичай, більша за густину теригенних порід того ж віку та глибини залягання. Г устина мергелів: 1.5  10 3 кг/м 3 - 2,5 10 3 кг/м 3, вапняків: 2,3 10 3 кг/м 3 до 2, 8  10 3 кг/м 3, доломітів: 2,4 10 3 кг/м 3 до 2,9 10 3 кг/м 3. Густина карбонатних порід з глибиною змінюється у значно меншій степені ніж густина теригенних порід. Так, карбонатні породи осадового покриву Східно-Європейської платформи характеризуються зростанням густини від 2,4 10 3 кг/м 3 на поверхні до 2,6 10 3 кг/м 3 на глибині 2500 м. На більших глибинах густина вапняків і доломітів сягає 2,7 10 3 кг/м 3 - 2,8 10 3 кг/м 3, але зі збільшенням глибини подальше її зростання практично не відбувається.

15

Слайд 15

Густина хемогенних порід (г іпс, ангідрит, кам'яна сіль) практично не залежить від глибини залягання і порівняно стабільна. Чиста кам’яна сіль ( галіт ) повсюди має густину 2,15  0,0 5  10 3 кг/м 3, помітні відхилення від цих значень спостерігаються тільки у випадках появи значних теригенних домішок. Гіпс: 2,4 2,5  10 3 кг/м 3. А нгідрид: 2,7 2,95  10 3 кг/м 3. Густина хемогенних порід практично залежить тільки від їх складу.

16

Слайд 16

3.1.6 Загальні закономірності зміни густини порід у земній корі 1. У породах фундаменту платформ і складчастих областей густина залежить від літолого-петрографічного складу та у плані може змінюватись більш суттєво ніж з глибиною. Різки густинні границі контролюються границями блоків. 2. У породах проміжного структурного поверху густина змінюється і по латералі і з глибиною, але різки густинні границі переважно субгоризонтальні. 3. У породах осадового покриву густина змінюється переважно з глибиною. Зміна літології і розмиви приводять до пологих густинних границь, а більш круті густинні границі - у зонах розломів та активної складчастості. Густинні границі приурочені до контактів структурних поверхів. Контрастність їх збільшується зі зростанням тривалості перерви в осадконакопичені. 4. Хемогенні і магматичні породи нерідко формують незвичні для верхніх поверхів тіла (куполи, інтрузії) з субвертикальними густинними границями. 5. Середня густина “гранітного” шару (фундаменту) - (2,6  2,8)  10 3 кг/м 3. 6. Густина порід “базальтового” шару оцінюється в (2,8 3,2)  10 3 кг/м 3, осереднена - 2,9 10 3 кг/м 3. 7. Густина верхньої мантії за різними оцінками: 3,2 10 3 кг/м 3 ÷ 3,5 10 3 кг/м 3, найбільш поширено – 3,25 10 3 кг/м 3. 8. Осереднені значення густини земної кори: 2,75 10 3 кг/м 3 ÷ 3,05 10 3 кг/м 3.

17

Слайд 17

3.2 Магнітні властивості гірських порід 3.2.1 Параметри магнітних властивостей фізичних тіл Намагніченість породи J є сумою двох компонентів – індукованої Ji і залишкової Jr намагніченості: J = Ji + Jr. (3.6) У магнітному полі будь-які фізичні тіла здатні намагнічуватись. Здатність гірської породи намагнічуватись під впливом зовнішнього магнітного поля характеризується магнітною сприйнятливістю . Якщо магнітна сприйнятливість породи відома, то J і =  ∙ T. (3.7) Де T – напруженість зовнішнього магнітного поля. [  ] = 1 ∙ 10 -5 од.СІ, [ J ] = [ T ] = А/м Для магнітної сприйнятливості  : [  ] СГС = 4  ∙ [  ] СІ, тобто 1од.СГС  10 · 1од.СІ Для намагніченості J : 1 од. СГС = 10 3 · 1 А/м.

18

Слайд 18

За характером взаємодії з зовнішнім магнітним полем (за величиною  ) усі породи і мінерали поділяють на діа-, пара-, і феромагнетики. Діамагнетики мають  < 0 і намагнічуються таким чином, що магнітний момент ( індукований зовнішнім магнітним полем) спрямований проти вектора зовнішнього поля. З металів найбільш сильним діамагнетиком є вісмут (   -1,4∙10 -6  4  од.СI), з мінералів – графіт (   -6,2∙10 -6  4  од.СI). До числа діамагнетиків належать метали Au, Zn, Hg, Cu, неметали Si, P, S і велика кількість породотвірних мінералів - кварц, кальцит, гіпс, ангідрит, галіт…. Важливе значення має приналежність до діамагнетиків галіту NaCl - мінералу або у вигляді осадової породи – кам'яної солі (   -0,8∙10 -6  4  од. СI ).

19

Слайд 19

У парамагнетиків величина магнітної сприйнятливості  > 0, але її значення, як правило, не перевищує 100 ∙1 0 -6  4  од. СI. Парамагнетики – це речовини зі слабким намагнічуванням, але більшим ніж у діамагнетиків, і яке за напрямком співпадає з вектором зовнішнього поля. Інтенсивність намагніченості парамагнетиків зростає зі збільшенням інтенсивності зовнішнього поля і зменшується зі зростанням температури. До парамагнетиків відносяться багато металів ( Ti - тітан, Cr - хром, Mn - манган, Pt - платіна, K - калій, Na - натрій, Ca - кальцій ), солі елементів групи заліза, з породотвірних мінералів - слюди, рогова обманка, хлорит, епідот, тальк, більшість окислів і такі відомі сульфіди як пірит і халькопірит. Для феромагнетиків  > > 0 і складає понад 100∙10 -6  4  од. СI. У феромагнетиків дуже велика взаємодія між атомами, магнітні моменти атомів спонтанно орієнтуються паралельно один до одного, формуючи єдиний магніт- домен.

20

Слайд 20

Рисунок 3.3 – Графіки намагнічування: а – діамагнетиків (1) і парамагнетиків (2); б – феромагнетиків. Крива намагнічування феромагнетиків залежно від зовнішнього магнітного поля (див. рисунок 3.3б), є замкнутою і називається петлею гістерезису. Феромагнетики здатні намагнічуватися до деякого граничного значення Js – намагніченості насичення (після точки А при зростанні напруженості поля >T s інтенсивність намагніченості залишається на рівні J=J s ). Після зняття впливу зовнішнього поля феромагнетик буде володіти залишковою намагніченістю Jr. T T T T T T · 10 4 нТл

21

Слайд 21

Властивості феромагнетиків зберігаються тільки до певної температури. При температурах більше граничної ( точки Кюрі ) ф еромагнетик втрачає свої властивості і перетворюється у парамагнетик. Точка Кюрі сплаву феромагнетиків нижче точки Кюрі самих феромагнетиків. На відміну від інших речовин феромагнетики при намагнічуванні можуть деформуватися. Це явище називається магнітострикцією. Кристал феромагнетику має магнітну анізотропію, тобто напрямки легкого та важкого намагнічування. З основних хімічних елементів феромагнетиками є Fe, Co, Ni. Найбільш поширеними феромагнітними мінералами є магнетит Fe 3 O 4, титаномагнетит Fe 3 O 4 ·TiFe 2 O 4, піротин Fe n S n+1 (де n=6  11), гематит Fe 2 O 3 і магемит Fe 2 O 3. Зауваження : за однаковим хімічним складом гематит має ромбоїдну структуру і називається  -станом, а магемит – кубічну структуру і називається  -станом Fe 2 O 3. При температурі 275 о С відбувається незворотний перехід магемиту в гематит.

22

Слайд 22

Мінерали Магнітна сприйнятливість , од.СI Намагніченість насичення J s при 20 o C, А/м Коерцитивна Т с сила, 10 3 А/м Точка Кюрі, o C Магнетит 8,8-25 (880000 ÷ 2500000 ∙10 -5 ) 9,3∙10 5 0,8÷1,2 578 Титано-магнетит  14 (7,5÷4,90)∙10 5 1,0-13,0 578 Піротин 0,13 (13000∙10 -5 ) (2,0÷7,0)∙10 4 1,5-2,0 300-325 Магемит 3,8-25 4,30∙10 5 1,0-13,0 675 Гематит (130÷1300)  10 -5 2,0∙10 3 0,7-0,8 675 Таблиця 3.2 - Властивості феромагнетиків (за даними Н.Б.Дортман)

23

Слайд 23

3.2.2 Магнітні властивості гірських порід Магнітні властивості гірських порід, як правило, характеризуються величинами  і Jr ( залишковою намагніченістю ), зрідка оцінюються температурою (точкою) Кюрі й параметром Q (відношенням залишкової до індукованої намагніченості - Q = J r / Ji ). Магнітні властивості гірських порід суттєво залежать від вмісту і особливостей розподілу феромагнітних мінералів (магнітної фракції) Смф. Ця залежність справедлива для порід з вмістом магнетиту понад 0,01%. Вміст інших феромагнетиків у більшості гірських порід, як правило, незначний. За концентрації магнетиту нижче зазначених величин ( 0,01% ) на магнітну сприйнятливість породи домінуючий вплив спричиняє вміст парамагнітних і діамагнітних породотвірних мінералів. На рисунку 3.4 штриховою зоною показано область найбільш ймовірних значень . Рисунок 3.4 - Залежність магнітної сприйнятливості гірських порід від вмісту магнітної фракції (за А.К.Вайнбергом і О.О.Логачовим)  · 10 -5, од.СІ

24

Слайд 24

Зауваження : Магнітна сприйнятливість гірської породи залежить, як показано, від вмісту магнетиту, а також залежить від параметрів самого магнетиту : від величини зерен магнетиту, ступеня їх зв’язаності тощо. Рисунок 3.5 – Гістограми значень магнітної сприйнятливості  інтрузивних і ефузивних порід (за Г.В.Кувшиновим) 10 -3,

25

Слайд 25

Вторинні процеси (метаморфізм: серпентинізація, амфіболітизація і ін.) по різному впливають на магнітні властивості магматичних порід. Залишкова намагніченість для однотипних порід виявляє виразну тенденцію зменшення з віком, що відбувається більш інтенсивно в мобільних областях (геосинкліналях), ніж у стабільних. Це призводить до того, що у докембрійських гранітоїдів, зазвичай, спостерігається незначна залишкова намагніченість (менше 300∙10 -6  4  од.СI), а у палеозойських і, особливо, мезозойських гранітоїдів Jr сягає (600 3000)  4  10 -6 од.СI. Метаморфічні породи за своїми магнітними властивостями займають проміжне положення між магматичними і осадовими. Величина і дисперсія параметрів  і Jr метаморфічних порід залежить від умов їхнього утворення і складу материнських порід.

26

Слайд 26

Характерні значення магнітної сприйнятливості:  < 6∙10 -6  4  од.СI - для гідрохімічних і карбонатних порід ; (10  14)  10 -6 ∙ 4 од.СI - глинистих порід; (1 0  15)  10 -6  4  од.СI - пісковиків. (Н.Б.Дортман і ін., 1964р.) Осадові породи переважно слабомагнітні. Їхні магнітні властивості визначають парамагнітні і діамагнітні мінерали. Аномальні магнітні властивості осадових порід зумовлені наявністю феромагнітних мінералів.

27

Слайд 27

3.3 Електричні властивості гірських порід 3.3.1 Питомий електричний опір Електричні властивості гірських порід залежать від мінерального складу, структури ( насамперед пористості), характеру флюїдонасиченості, температури, тиску, гідрогеологічних умов і змінюються у дуже широких межах. Опір електричному струму R спричинений хаотичним (тепловим) рухом заряджених частинок, міжмолекулярними, молекулярними і атомними зв'язками. Електропровідність  - інтенсивність спрямованого руху заряджених частинок (електронів і іонів) під дією зовнішнього електричного поля. , [ Ом · м ] де: R — опір речовини, Ом; l — довжина тіла, м; S — поперечний переріз тіла, м 2. Питомий електричний опір (у певному напрямку) визначається: Питома електрична провідність: , [ Сім/м ] Додаток: Структура породи характеризується такими параметрами: пористістю, проникністю, розмірами і формою мінеральних зерен та пор.

28

Слайд 28

Осадові гірські породи є багатофазними системами, що складаються з твердої, рідкої і газоподібної фаз. Тверді частинки (мінеральні зерна) породи володіють, в основному, електронною провідністю. Волога, що насичує пори, - має іонну провідність. Тверда фаза ( якщо це не рудотвірні мінерали - сульфіди і оксиди, антрацит, графіт ), що складає каркас гірської породи, характеризується дуже високим питомим опором до сотень тисяч і мільйонів Ом ∙ м (ліва частина таблиці 3.3). Таблиця 3.3 - Межі зміни питомого електричного опору породотвірних мінералів і руд (за В.В.Фединським) Мінерали , Ом м Мінерали , Ом м Ангідрит 10 7 -10 10 Антрацит 10 -12 -10 2 Кальцит 10 7 -10 12 Галеніт (PbS) 10 -5 -10 -3 Кварц 10 6 -10 8 Графіт 10 -6 -10 -1 Мусковіт 10 11 -10 12 Магнетит 10 -4 -10 -2 Польовий шпат 10 11 -10 12 Пірит 10 -4 -10 -2 Сірка 10 12 -10 15 Піротин 10 -5 -10 -4 Слюда 10 10 -10 15 Сульфіди міді 10 -5 -10 -4

29

Слайд 29

У природних умовах концентрація солей, розчинених у ґрунтових і пластових водах, коливається в широких межах – від часток міліграма на літр (прісні поверхневі води) до сотень грамів на літр (солоні пластові води). Питомий електричний опір мінералізованих вод змінюється від 100-150 Ом  м (прісні поверхневі води) до сотих часток Ом  м (солоні пластові води). Про вплив мінералізації вод на питомий електричний опір

30

Слайд 30

У випадку 100% -ої насиченості пор мінералізованою водою, основними чинниками, що впливають на питомий опір, є пористість породи і питомий опір розчину, який заповнює пори (рисунок 3.6). 1 – крихкі піски, 2 – слабкозцементовані піски, 3 – середньо-зцементовані піски, 4 – черепашники і крихкі вапняки, 5 – вапняки і доломіти крупнокристалічні, 6 – вапняки і доломіти щільні, тонкокристалічні;  вп - питомий опір водонасиченої породи,  в - питомий опір пластової води, що насичує пори порід. Рисунок 3.6 - Залежність параметра пористості Рп=  вп / в від коефіцієнта пористості Кп – (об’ємної вологості w ) для піщаних (а) і карбонатних (б) порід (за В.М.Дахновим): Про вплив пористості на питомий опір

31

Слайд 31

Рисунок 3.7 - Відносна зміна питомого електричного опору осадових порід, насичених 2%-им розчином NaCl, під впливом температури (за Г.М.Авчяном): 1 - 2%-ий розчин NaCl; 2 – вапняк; 3 – високопористий аргіліт; 4 – алевроліт; 5 – низькопористий аргіліт; 6 – глина;  п20 – питомий опір породи при температурі 20 0 С;  n t – те ж, при температурі t. Вплив температури на питомий опір осадових гірських порід (де переважає іонна провідність) такий же, як і на питомий опір електролітів: з ростом температури опір зменшується (рисунок 3.7). Про вплив температури на питомий опір

32

Слайд 32

Рисунок 3.8 - Відносна зміна питомого електричного опору осадових порід, насичених 20%-им розчином NaCl, під впливом тиску і температури, що відповідають різним глибинам (за Г.М.Авчяном). 1 – пісковик; 2 – вапняк, доломіт, мергель доломітизований, пісковик низькопористий; 3 – ангідрит.  п0 – питомий опір породи за тиском і температурою, що відповідають денній поверхні ;  пН – те ж на глибині Н. Зі зростанням глибини під впливом тиску породи зменшуються у об’ємі, головним чином, за рахунок зниження пористості, що викликає (за умов сталої температури) збільшення питомого опору гірських порід з глибиною. Внутрішній пластовий тиск, навпаки, може збільшувати об’єм пласта за рахунок збільшення пористості, що приводитиме до зменшення питомого опору породи. Отже, в породах, які ущільнюються зі зростанням глибини їх залягання ( тиск і температура зростають ), питомий опір збільшується, а у породах, у яких пористість зберігається високою і які насичені високомінералізованою водою - питомий опір зменшується (рисунок 3.8) (більше впливає температура ніж зростання тиску). Про вплив глибини на питомий опір

33

Слайд 33

Структура і текстура порід впливають на питомий опір та зумовлюють електричну анізотропію – різну електропровідність уздовж і упоперек нашаруванню. Величину анізотропії визначають коефіцієнтом анізотропії: де  n – питомий опір струму, що протікає перпендикулярно до шаруватості породи;  t - те ж уздовж шаруватості. Таблиця 3.4 - Межі зміни значень коефіцієнта анізотропії  для деяких гірських порід (за В.К.Хмелевським) Породи  Глина слабкошарувата Глина з прошарками пісків Глина сланцювата Вапняк Сланець глинистий Кам’яне вугілля Антрацит Сланець графітовий і вуглистий Порода тріщинувата скельна 1,0-1,1 1,1-1,15 1,1-1,6 1,0-1,3 1,2-2,2 1,3-2,5 1,5-2,5 2,0-3,0 1,0-1,1 Про електричну анізотропію

34

Слайд 34

3.3.2 Діелектрична проникність Відносна діелектрична проникність  в - це параметр, який показує, у скільки разів зменшується напруженість первинного електричного поля в діелектриках (гірських породах і розчинах, що володіють діелектричними властивостями) відносно напруженості поля у вакуумі. Відносна діелектрична проникність є величною безрозмірною; набуває високих значень при вимірах у високочастотних електромагнітних полях. У слабо змінних полях (в методах електророзвідки на постійних струмах) відносна діелектрична проникність  в  1. У вакуумі в = 1. У повітрі в  1.0005. Діелектричну проникність визначають (в системі СІ): де  0 = 10 7 /(4∙ с 2 ) Ф/м – проникність вакууму (електрична постійна); с – швидкість світла;    0 ∙  в В системі СГС    в Зменшення сили взаємодії між зарядами викликано процесами поляризації середовища. У електричному полі електрони в атомах та молекулах зміщуються і тому виникає наведений дипольний момент. Ті молекули, які мають власний дипольний момент (наприклад, молекула води), орієнтуються в електричному полі. Дипольні моменти створюють своє електричне поле, яке протидіє тому полю, що зумовило їх появу. В результаті сумарне електричне поле зменшується. При невеликих полях таке зменшення можна описати за допомогою діелектричної проникності.

35

Слайд 35

Таблиця 3.5 - Значення відносної діелектричної проникності  в деяких мінералів і гірських порід (за В.М.Дахновим) Мінерали  в Гірські породи  в Ангідрит Вода при t = 20 0 С Вода при t = 100 0 C Гематит Кальцит Кварц Лимоніт Польовий шпат Сфалерит Нафта 5,7-6,3 80,0 55,0 25,0 7,5-8,7 4,3-4,7 10,0-11,0 4,5-6,2 7,8-8,3 2,0-2,7 Базальт Габро Глина Гнейс Граніт Доломіт Вапняк Кам’яна Сіль Кам’яне вугілля Пісковик Сієніт 6,0-12,0 6,0-12,0 10,0-20,0 6,0-15,0 6,0-10,5 7,0-35,0 7,5-30,0 6,0 2,5-15,0 4,5- 1 0,0 7,0-14,0

36

Слайд 36

Підвищення вологості гірських порід призводить до збільшення діелектричної проникності (див. таблицю 3.5 і рисунок 3.9). Рисунок 3.9 - Залежність діелектричної проникності  від об’ємної вологості  (за Є.І. Пархоменком) 1 – доломіт; 2 – мергель; 3-5 алевроліти різних типів; 6 – пісковик.

37

Слайд 37

Зростання пористості сухих чи нафтонасичених порід приводить до зменшення діелектричної проникності (див. таблицю 3.5 і рисунок 3.10). З підвищенням температури діелектрична проникність води і вологих порід знижується, а сухих порід - зростає. Рисунок 3.10 - Залежність відносної діелектричної проникності  в від коефіцієнту пористості kп (за В.М.Дахновим): 1 – при повному насичені водою; 2 – те ж, повітрям, нафтою чи газом.

38

Слайд 38

3.3.3 Магнітна проникність Магнітна проникність характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля Н:  =В/Н де В – індукція магнітного поля (напруженість поля, зумовлена впливом середовища). Величину  вимірюють у Генрі на метр (Гн/м). Розрізняють абсолютну  і відносну  в магнітні проникності:  =  0  в, (3.17) де  0 - магнітна постійна (магнітна проникність вакууму), рівна 4 10 -7 Гн/м. Відносна магнітна проникність визначається через магнітну сприйнятливість  середовища (гірської породи) за формулою :  в  1+ 4∙  При вимірах у повітрі з достатньою точністю можна приймати  в  1. ,

39

Слайд 39

Таблиця 3.6 - Магнітна сприйнятливість  деяких мінералів та гірських порід (за В.М.Дахновим) Мінерали та гірські породи ,  10 -5 од. Сі Мінерали та гірські породи ,  10 -5 од. Сі Діа- і парамагнітні мінерали Магнітні гірські породи Авгіт 250-200 Базальт 1,6  10 2 -0,6 10 4 Ангідрит -(10-15) Габро 0,4-1,5  10 4 Біотит 1200-1300 Граніт 0-0,6  10 4 Графіт -25 - 0 Кварцовий порфірит 0-0,25  10 4 Доломіт 10-50 Перидотит 5  10 2 -10 10 4 Кальцит -14-8 Порфірит 0-3  10 4 Кварц -15-0 Сієніт 0-0,9  10 4 Феромагнітні мінерали Метаморфічні гірські породи Ільменіт (0,4-3)  10 5 Гнейс 0-0,25  10 4 Магнетит (0,25-20)  10 5 Кварцит 0- 20  10 4 Піротин (0,25-12)  10 5 Роговик 0-0,25  10 4 Титаномагнетит (0,006-1,7)  10 5 Осадові гірські породи Ангідрит, гіпс Глина Вапняк -100  100 0  2500 0  300 Мергель Пісковик Пісковик магнетитовий 25  250 0  1250 625  10 3

40

Слайд 40

3.3.4 Природна електрохімічна активність Електрохімічна активність порід (мВ) залежно від чинників, які викликають поляризацію, поділяється на: дифузійно-адсорбційну, фільтраційну, окисно-відновну. Дифузійно-адсорбційна активність виникає у випадку розбіжності концентрацій і хімічного складу солей, що насичують води контактних товщ. Величина її може сягати декількох десятків мВ залежно від різниці концентрацій електролітів. На знак і величину різниці потенціалів, яка виникає на границі шарів, впливає також мінералогічний склад контактних порід. Простежується чіткій зв’язок дифузійно-адсорбційної активності з вмістом глинистих фракцій (рисунок 3.11) і об’ємною вологістю гірських порід (рисунок 3.12).

41

Слайд 41

Рисунок 3.11 - Залежність дифузійно-адсорбційної активності Ада уламкових порід від вмісту глинистих фракцій Сгл (за В.М.Дахновим). Рисунок 3.12 - Залежність дифузійно-адсорбційної активності Ада від об’ємної вологості  піщано-глинистих порід (за В.М.Дахновим).

42

Слайд 42

Окислювально-відновна активність – здатність рудних тіл створювати на границі електронних і іонних провідників природні потенціали. Ці потенціали досягають найбільшої величини в гірських породах, що містять сульфідні руди, вугілля і графіти. Суттєве значення в утворені природних потенціалів відіграють хімічний склад і концентрація підземних вод. Окислювально-відновна активність значно вища за дифузійно-адсорбційну і фільтраційну і може сягати до 1000 мВ. Фільтраційна активність виникає у випадку фільтрації підземних вод через пори в породі. Величина її зростає зі збільшенням проникності порід. Простежується зв’язок розподілу потенціалів фільтрації з рельєфом місцевості: підвищенням рельєфу відповідають занижені значення потенціалів фільтрації. Природні потенціали збільшуються зі збільшенням у розчинах концентрацій кисню.

43

Слайд 43

3.3.5 Викликані поляризаційні властивості Викликаною електрохімічною активністю гірських порід, чи викликаною поляризацією, називають властивість порід поляризуватися при проходженні електричного струму і створювати в навколишньому просторі електричне поле після вимикання струму. Поляризовність  дорівнює відношенню різниці потенціалів викликаної поляризації  U ВП, виміряної через 0,5 сек після відключення живильного струму, до різниці потенціалів первинного поля  U пр : , %. (3.20) Значення  різних порід змінюється в межах 0,1-40%. Для порід, що не містять мінералів з електронною провідністю, характерна величина  = 1.4%÷6%. У цілому відзначається зростання поляризовності зі зменшенням діаметра часток, що складають породу. Однак поляризовність чистих глин в природному заляганні майже нульова, що пояснюється високим вмістом порових вод, які різко знижують викликану електрохімічну активність. Отже поляризовність піщано-глинистих відкладів зростає, якщо вміст глинистих (дрібнодисперсних) часток зменшується.

44

Слайд 44

Пружне тіло – сукупність дискретних часток, зв’язаних між собою силами притягання і відштовхування. У пружному середовищі ці протилежні за знаком сили знаходяться у рівновазі. Пружні тіла поділяються на газоподібні, рідкі і тверді. У газах внутрішні сили, що зв’язують частки одну з одною, мізерно малі. Стисливість рідин і твердих тіл у сотні тисяч разів менша за стисливість газів. Абсолютно нестисливих тіл у природі не існує, інакше не виникали б пружні хвилі. У рідкому середовищі існує тільки пружність об’єму, у твердому – пружність об’єму і форми. Ідеально пружним вважають тіло, яке змінює об’єм і форму, якщо до нього прикладають силу, і повертається у вихідний стан після припинення дії сили. Зміна розмірів чи форми пружного тіла, що виникає внаслідок прикладання сили, називають деформацією. 3.4.1 Пружні коливання і поширення хвиль в ідеально пружних середовищах 3.4. Пружні властивості гірських порід

45

Слайд 45

Будь-який струс, викликаний вибухом, ударом чи землетрусом, може бути причиною ( джерелом ) виникнення пружних сейсмічних хвиль. В області джерела створюються пружні деформації порід, які поширюються в усі боки у вигляді сейсмічних хвиль. В осередку вибуху чи землетрусу на гірські породи діють сили протягом дуже коротких проміжків часу. Тому земні надра реагують на деформації, передані з джерела порушення коливань, практично як ідеально пружне середовище. Теорія поширення пружних хвиль ґрунтується на наступних фізичних положеннях: 1- реальне середовище, у якому поширюються пружні хвилі, розглядають як суцільне, тобто відстань між частинками середовища незначна порівняно з довжиною сейсмічних хвиль; 2- деформації і зсуви, що виникають підчас поширення пружних хвиль в гірських породах, є відносно невеликими ; 3- механічні властивості середовища описуються лінійними законами Гука, які пов’язують напруги і деформації; закони Гука справедливі для ідеально пружних середовищ. Середовища, механічні властивості яких підпорядковуються нелінійним законам зв’язку напруги і деформації, називають неідеально пружними.

46

Слайд 46

3.4.2 Параметри пружного середовища. Деформації тіла викликані напругами. Під напругою розуміють силу, що діє на елементарну (одиничну) площадку в пружному тілі. Пружні властивості ізотропного твердого середовища визначаються двома пружними сталими - модулем Юнга Е і коефіцієнтом Пуассона . P=F\S Напруга вимірюється в Паскалях (Па).

47

Слайд 47

Відносне подовження тіла зв’язане з розтягувальною напругою співвідношенням (3.26) де  ℓ /ℓ – відносне подовження; Р – напруга, Па; Е – модуль поздовжнього подовження – модуль Юнга. Відносне поперечне скорочення (потовщення), що відбувається під час подовження (стискання) тіла, пропорційне відносному подовженню (стисканню) (3.27)  ℓ /ℓ - відносне подовження тіла,  - відносна зміна його поперечного розміру,  - коефіцієнт Пуассона (безрозмірний). Чисельна величина  для більшості твердих тіл близька до 0,25. Для ізотропних пружних середовищ між напругами і деформаціями дослідним шляхом встановлені співвідношення - закони Гука :

48

Слайд 48

Також пружні властивості середовища можуть бути описані через пружні постійні Ламе ( ,  ) і модуль всебічного стиску k. Вони можуть бути виражені через модуль Юнга і коефіцієнт Пуассона: (3.29) (3.28) (3.30)  - модуль поздовжньої деформації, коли немає поперечної деформації; - м одуль зсуву, тобто зміни форми, при зберіганні об’єму. модуль об'ємного розширення:

49

Слайд 49

3.4.3 Типи пружних хвиль і швидкість їх розповсюдження. Будь-яка деформація елементарного об’єму пружного середовища може розглядатися як результат накладання деформацій об’єму і форми (зсуву). З кожною з них пов’язані певні типи пружних хвиль – поздовжні Р і поперечні S. Пружні властивості гірських порід залежать в основному від їх пористості і літологічного складу - від тих же чинників, що і густина, але характер цієї залежності інший. Швидкість поширення поздовжніх хвиль Vp зв’язана з модулем Юнга Е, коефіцієнтом Пуассона  і густиною  співвідношенням: . (3.33) Швидкість поширення поперечних хвиль V S : . (3.34)

50

Слайд 50

З виразів (3.33 та 3.34) видно, що між V і  існує зворотна залежність. Однак, зі зміною  модуль Е зростає значно швидше, тому в природі частіше спостерігається пряма залежність між  і V. З порівняння виразів (3.33) і (3.34) випливає, що поздовжні хвилі поширюються значно швидше, ніж поперечні, і першими досягають пунктів, віддалених від джерел цих хвиль: . (3.35) Або (   0,25 ): . (3.36) У рідинах поперечні хвилі не виникають, тобто V S = 0.

51

Слайд 51

Поздовжні і поперечні хвилі об’єднані у поняття “ об’ємні хвилі ”. Земна поверхня є поверхнею пружного середовища, на якій утворюються так звані “ поверхневі хвилі ”. Поверхневі хвилі виникають у тонкому приповерхневому шарі та володіють малою швидкістю поширення хвиль. Інтенсивність поверхневих хвиль дуже швидко згасає з віддаленням від денної поверхні. Розрізняють поверхневі хвилі Релея, рух частинок у яких відбувається у вертикальній площині, паралельній напрямку поширення хвиль, поверхневі хвилі Лява, що є зсувом частинок, розташованих в горизонтальній площині, перпендикулярно напрямку розповсюдження хвилі.

52

Слайд 52

Сейсморозвідку використовують переважно для пошуків родовищ вуглеводнів в районах розвитку осадових порід. Середовища, що представлені магматичними та метаморфічними породами, вивчають у ході регіональних робіт та у рудній сейсморозвідці. Швидкість розповсюдження поздовжніх хвиль Vp в уламкових та глинистих породах рідко перевищує 3,5 км/с, у хемогенних та органогенних породах складає 4-6 км/с. (поперечні хвилі розповсюджуються зі швидкостями приблизно у двічі меншими). Для уламкових та глинистих порід швидкості пружних хвиль збільшуються : зі збільшенням глибини залягання, із зменшенням пористості, збільшенням густини, зі збільшенням віку порід. У хемогенних та органогенних породах швидкість мало залежить від глибини залягання та віку.

53

Слайд 53

У магматичних породах спостерігається збільшення швидкості в ряду від порід кислого складу ( граніт, кварцовий порфір та ін.) до основних ( габро, діабаз, базальт ) та від основних до ультраосновних ( перидотит, пироксеніт, дуніт, гиперстеніт та ін.), а також із збільшенням глибини залягання порід та зростанням статичного тиску. ( Vp змінюється від 4 до 8 км/с; Vs – від 2,5 до 4,3 км/с ). У метаморфічних породах ( гнейси, кристалічні сланці, серпентин, мармур ) швидкості поздовжніх та поперечних хвиль змінюються в широких межах – від значень, що відповідають осадовим породам, до значень, характерних для магматичних утворень.

54

Слайд 54

Таблиця 3.9 – Швидкість розповсюдження пружних хвиль Гірська порода або середовище Vp, м/с Vs, м/с Повітря (залежно від температури, тиску) 310-360 - Шар ґрунту 100-500 50-300 Гравій, щебінь, пісок сухий 100-600 60-400 Пісок вологий 200-1800 100-500 Глина 1200-2500 100-750 Пісковик 1500- 40 00 600- 25 00 Крейда 1800-3500 700-1800 Мергель 2000-3500 1100-1800 Вапняк, доломіт 2500-6000 1200-3500 Ангідрит, гіпс 4500-6500 2200-4000 Метаморфічні породи 3500-6800 2400-4200 Граніт 4000-5700 1800-3500 Вугілля 1700-2800 1000-1500 Нафта 1300-1400 - Сіль 4200-5500 2100-3300 Вода (залежно від температури та мінералізації) 1430-1590 - Лід 3100-4200 1600-2100

55

Слайд 55

3.5 Зв’язок між різними параметрами фізичних властивостей гірських порід 1. Зв’язок між швидкістю поздовжніх хвиль і густиною. В практиці комплексних геофізичних досліджень переважає емпіричне правило: збільшення густини супроводжується збільшенням швидкості сейсмічних хвиль, що не відповідає теоретичним формулам 3.33 ÷ 3.34 і пояснюється більшим впливом інших петрофізичних параметрів та фізико-геологічних факторів: Швидкість і густина тісно пов’язані з пористістю порід, тому в пористих породах, де основним чинником зміни фізичних властивостей є зміна об’єму пор, існує прямий взаємозв’язок між густиною порід і швидкістю поширення пружних коливань. 2) Швидкість і густина корелюються з підвищенням основності магматичних порід. Фізико-геологічні чинники, що зумовлюють прямий зв’язок:

56

Слайд 56

Швидкість розповсюдження пружних хвиль – величина векторна, змінюється з частотою хвиль, у той час, як густина – величина скалярна. При насиченні пор рідиною від 75 до 100% швидкість поздовжніх хвиль зменшується на 10-15%, але густина породи збільшується. Збільшення системи тріщин призводить до порушення монолітності порід, погіршує контакти між часточками, що призводить до істотного зменшення швидкості, але не чинить помітного впливу на густину. При підвищенні тиску швидкість у кристалічних породах збільшується на десятки відсотків, а густина залишається практично незмінною. З широко розповсюджених осадових порід аномальне співвідношення між густиною і швидкістю спостерігається для кам’яної солі: для неї характерна висока пластова швидкість та низька густина. Фізико-геологічні чинники, що зумовлюють складний, часто обернений зв’язок :

57

Слайд 57

Таблиця 3.10 - Зв’язок густини  і швидкості V магматичних порід за різних тисків P P, 100 кПа V =f(  ), км/с  =f( V ) 10 3 кг/м 3 R 1 3,35  - 3,46 0,216 V + 1,54 0,85 1000 2,72  - 1,24 0,274 V + 1,06 0,86 4000 2,54  - 0,52 0,291 V + 0,89 0,86 6000 2,54  - 0,47 0,312 V + 0,74 0,89 10000 2,44  - 0,06 0,293 V + 0,83 0,85 R – коефіцієнт кореляції. Приклади такого зв'язку (для певного регіону): За Ф.Берчем, зв’язок між густиною і швидкістю визначається співвідношенням , (3.37) де  і  - числові коефіцієнти.

58

Слайд 58

2. Зв’язок між електричними і пружними властивостями. У пористих теригенних породах залежність електричного опору і швидкості пружних хвиль від пористості зумовлює кореляцію між електричними і пружними властивостями. Для непористих середовищ зазначений зв’язок відсутній. Т.С. Ізотовою була отримана залежність для теригенних порід ( піщано-глинистих порід) Дніпровсько-Донецької западини:  п = 0,56 ∙ е 1,26 V, з коефіцієнтом кореляції 0,89.

59

Слайд 59

У випадку узгодженого залягання опорних сейсмічних і електричних горизонтів можна оцінити зв’язок між середньою швидкістю пружних хвиль Vcp і геоелектричними параметрами товщ перекриття: 2) г л ибина до опорного електричного горизонту Н за сумарною поздовжньою провідністю S і величиною середнього поздовжнього опору  ℓ За цими рівняннями не складно записати кореляційні залежності де 1) для границь відбиття за даними t 0 і середньої швидкості Vcp оцінюються глибини Н

60

Слайд 60

3. Зв’язок між густиною і магнітною сприйнятливістю. Для магматичних порід з підвищенням основності відзначається збільшення густини і магнітної сприйнятливості. Рівняння зв’язку з порівняно невисоким коефіцієнтом кореляції 0,65 має вигляд (3.43) На рисунку 3.13 а наведено дані про кореляцію цих параметрів за матеріалами Центрального Казахстану ( а - А.К Курськеєв, Б.М. Урзаєв, 1966р.) і Волго-Камського краю ( б - за Г.Е. Кузнєцовим).. Вивчення зв’язку між густиною і магнітною сприйнятливістю має важливе значення для інтерпретації гравітаційних і магнітних аномалій, зумовлених магматичними породами фундаменту.

61

Слайд 61

Колоквіум-3 (2 листопада) 1.1 Характеристика густини магматичних і метаморфічних порід. Середні густини гранітного і базальтового шару, верхньої мантії. 1.2 Характеристика густини теригенних порід. Середній інтервал густин для пластової води, нафти і газу. 1.3 Характеристика густини карбонатних і хемогенних порід. 1.4 Загальні закономірності зміни густини порід у земній корі. 2.1 Поняття залишкової намагніченості, точки Кюрі, магнітострикції. Які речовини володіють цими властивостями? 2.2 Фактори, які визначають магнітні властивості магматичних порід, та характер їх впливу. 2.3 Фактори, які визначають магнітні властивості осадових і метаморфічних порід, та характер їх впливу. 2.4 Поділ гірських порід і мінералів за магнітними властивостями, характеристика їх магнітної сприйнятливості. 3.1 Вплив пористості, вологості і мінералізації пластових вод на питомий опір. 3.2 Вплив віку. глибини, температури і тиску на питомий опір. 3.3 Діелектрична проникність і фактори, які впливають на діелектричну проникність осадових порід, та характер їх впливу. 3.4 Види електрохімічної активності осадових порід і фактори, які впливають на електрохімічну активність, та характер їх впливу.

62

Слайд 62

Колоквіум-3 (продовження): 4.1 Типи пружних хвиль. 4.2 Швидкість розповсюдження пружних хвиль в магматичних і метаморфічних породах та фактори, які впливають на швидкість пружних хвиль. 4.3 Швидкість розповсюдження пружних хвиль в уламкових і глинистих породах та фактори, які впливають на швидкість пружних хвиль. 4.4 Швидкість розповсюдження пружних хвиль в хемогенних і органогенних породах та фактори, які впливають на швидкість пружних хвиль. 5.1 Характер зв’язку між густиною і магнітною сприйнятливістю. 5.2 Характер зв’язку між швидкістю розповсюдження повздовжніх хвиль і густиною. 5.3 Зв’язок між середньою швидкістю пружних хвиль і геоелектричними параметрами товщ перекриття; умови достовірного зв'язку. 5.4 Характер зв’язку між густиною і електричним опором гірських порід.

63

Слайд 63

Колоквіум-3 (2 листопада) 1-варіант 1. Характеристика густини магматичних і метаморфічних порід. Середні густини гранітного і базальтового шару, верхньої мантії. 2. Поняття залишкової намагніченості, точки Кюрі, магнітострикції. Які речовини володіють цими властивостями? 3. Вплив пористості, вологості і мінералізації пластових вод на питомий опір. 2-варіант 1. Характеристика густини теригенних порід. Середній інтервал густин для пластової води, нафти і газу. 2. Фактори, які визначають магнітні властивості магматичних порід, та характер їх впливу. 3. Вплив віку. глибини, температури і тиску на питомий опір. 3-варіант 1. Характеристика густини карбонатних і хемогенних порід. 2. Фактори, які визначають магнітні властивості осадових і метаморфічних порід, та характер їх впливу. 3. Діелектрична проникність і фактори, які впливають на діелектричну проникність осадових порід, та характер їх впливу. 4-варіант 1. Загальні закономірності зміни густини порід у земній корі. 2. Поділ гірських порід і мінералів за магнітними властивостями, характеристика їх магнітної сприйнятливості. 3. Види електрохімічної активності осадових порід і фактори, які впливають на електрохімічну активність, та характер їх впливу.

64

Последний слайд презентации

Колоквіум-3 (продовження): 1-варіант 4. Типи пружних хвиль. 5. Характер зв’язку між густиною і магнітною сприйнятливістю. 2-варіант 4. Швидкість розповсюдження пружних хвиль в магматичних і метаморфічних породах та фактори, які впливають на швидкість пружних хвиль. 5. Характер зв’язку між швидкістю розповсюдження повздовжніх хвиль і густиною. 3-варіант 4. Швидкість розповсюдження пружних хвиль в уламкових і глинистих породах та фактори, які впливають на швидкість пружних хвиль. 5. Характер зв’язку між швидкістю розповсюдження повздовжніх хвиль і геоелектричними параметрами товщ перекриття; умови достовірного зв'язку. 4-варіант 4. Швидкість розповсюдження пружних хвиль в хемогенних і органогенних породах та фактори, які впливають на швидкість пружних хвиль. 5. Характер зв’язку між густиною і електричним опором гірських порід.

Похожие презентации

Ничего не найдено