Презентация на тему: 1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3

Реклама. Продолжение ниже
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3.
1/40
Средняя оценка: 4.9/5 (всего оценок: 41)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (1434 Кб)
Реклама. Продолжение ниже
1

Первый слайд презентации

1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3. Фізіологія харчування Заняття № 1. Основи фізіології харчування Викладач кафедри військово-спеціальної підготовки полковник запасу В.В. ОСІПОВ

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
Изображение для работы со слайдом
1/3
2

Слайд 2

2 НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА МЕТА: Надати задачі фізіології харчування. ознайомити студентів з закономірностями функціонування органів травного тракту та вивчити регуляцію секреторно-рухової функції відповідних порожнинних та паренхіматозних органів, а також ознайомити студентів з теоріями харчування та характеристикою і функцією поживних речовин. Довести фізіологічну роль білків, жирів, вуглеводів та основи їх обміну. Надати студентам основні положення збалансованого харчування, поняття нормування харчування військовослужбовців.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
3

Слайд 3

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: Задачі фізіології харчування. 1 5 хв. Фізіологічна роль білків, жирів, вуглеводів та основи їх обміну. 30 хв. Основні положення збалансованого харчування, нормування харчування військовослужбовців. 25 хв. 3

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
4

Слайд 4

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Постанова КМУ від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців ЗС та інших військових формувань». Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час. Наказ МО України від 09.12.2002 р. № 402. Войсковое питание. Підручник – М. Воениздат, 1977 р. 4

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
5

Слайд 5

5 Фізіологія — наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин. Фізіологія харчування — розділ «Фізіології», що вивчає закономірності перетворення в організмі людини нутрієнтів їжі на енергію та структурні елементи тіла, вплив характеру харчування на стан здоров'я, оптимальні норми харчування відповідно до стану організму за конкретних умов існування. Завдання дисципліни: сформувати уявлення про фізіологію залозистих та гладком'язевих клітин шлунково-кишкового тракту; засвоїти характеристику секреторно-рухової функції відповідних порожнинних та паренхіматозних органів і їх нервово-гуморальну регуляцію; дати наукові уявлення про теорії харчування, енергетичні потреби організму та характеристику і функції травних речовин.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
6

Слайд 6

6 ЗАДАЧІ ФІЗІОЛОГІЇ ХАРЧУВАННЯ Фізіологія харчування – область фізіології, що вивчає процеси перетворення харчових речовин в енергію і структурні елементи тіла. Фізіологія харчування є одночасно і розділом нутріціології – науки про харчування, що поєднує в собі комплекс наук, які вирішують проблеми харчування: дієтологію, вітамінологію, санітарну токсикологію, санітарну мікробіологію, ветеринарію, технологію виробництва харчових продуктів, технологію переробки харчових продуктів, товарознавство харчових продуктів, технологію приготування їжі, економіку і ряд інших наук, які мають відношення до науки про харчування в тому числі біофізики, радіології, епідеміології і екології. Фізіологія харчування вивчає процеси травлення, що відбуваються в травній системі, вплив харчових факторів на діяльність її органів, регуляцію процесів травлення, всмоктування і виділення продуктів обміну. 1-ше навчальне питання

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
7

Слайд 7

7 Задачами фізіології харчування є : визначення потреби організму в харчових речовинах (нутрієнтах), необхідних як джерела енергії для процесів життєдіяльності, безупинного відновлення структур кліток, тканин, функції складних фізіологічних систем; вивчення умов оптимального засвоєння організмом хімічних речовин їжі, на яке впливають вік, стать, стан здоров'я, характер трудової діяльності, клімат, режим харчування, методи технологічної обробки продуктів, зміна їхнього складу при збереженні і ряд інших факторів.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
8

Слайд 8

8 Фізіологія харчування ґрунтується на досягненнях хімії, біохімії, генетики, фізики, молекулярній біології, загальній фізіології, медицини і ін. Проблеми фізіології харчування тісно пов'язані з функціями найважливіших фізіологічних систем організму, що складають і визначають його життєдіяльність: центральна, периферична нервові системи, системи травлення, кровообігу, дихальна і видільна. Тому в рішенні головної задачі науки про харчування – харчування і здоров'я людини – фізіології харчування належить визначальна роль. Фізіологія харчування – наука, що розвивається. Вона постійно збагачується фундаментальними дослідженнями суміжних наук і займає ведуче місце в сучасних пріоритетах науки про харчування.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
9

Слайд 9

Від установлення фізіологічних потреб людини до створення абсолютно безпечних, смачних і привабливих продуктів з високою харчовою цінністю – от послідовний ланцюг наукового пошуку, кінцевою ланкою якого є технологія виробництва харчових продуктів і приготування їжі. Фізіологія харчування, як складова частина науки про харчування, таким чином тісно зв'язана з реалізацією державної науково-технічної політики в області раціонального, здорового харчування. 9

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
10

Слайд 10

Оптимальне задоволення фізіологічних потреб людини в повноцінній їжі, має соціальне і загальнобіологічне значення, впливаючи на стан здоров'я, фізичний і духовний розвиток людей. До складу організму людини входять : білки (14%), жири (10-20%), вуглеводи (до 1%), неорганічна частина і мінеральні речовини, вітаміни і вода. 10 2-е навчальне питання

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
11

Слайд 11

Всі ці речовини повинні надходити з їжею. Саме від структури харчування залежить забезпеченість організму білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, мінеральними і іншими речовинами. Серед цих речовин білки займають центральне місце. На даний час установлено, що всі процеси життєдіяльності клітин і тканин цілком пов'язані з відповідними перетвореннями протоплазменних і ядерних білків: в основі процесів росту і розвитку організму лежить синтез білків; імунітет заснований на особливому перетворенні білків і т.п., тобто кожна область процесу життєдіяльності залежить в остаточному підсумку від перетворень клітинних білків, а яким чином розглянемо нижче. 11

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
12

Слайд 12

Що ж являють собою білки? Білки - найбільш складні з азотистих з'єднань. Вони є найважливішими частинами тваринних і рослинних клітин. Клітина будь-якого рослинного і тваринного організму містить білок у вигляді найважливішої частини протоплазми і клітинного ядра. Білки входять до складу міжклітинних речовин і всіх рідин організму, крім нормальної сечі і жовчі. Ще в минулому сторіччі вказувалося на найважливіше значення білків в організмі. Термін «білки» виник вперше у зв'язку з виявленням у тканинах тварин і рослин речовин, схожих по деяким властивостям на яєчний білок (при нагріванні вони згортувалися). Ці речовини названі протеїнами ( греч. proteous - перший). 12

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
13

Слайд 13

13 Елементи Вміст в % на суху речовину Вуглець Кисень Азот Водень Сірка С = 50,6 - 54,5 О = 21,5 - 23,5 N = 15,0 - 17,6 Н = 6,5 - 7,3 S = 0,5 - 2,5 Тепер визначення «білки» стало збірним поняттям для цілого класу речовин, які мають багато загального в складі і властивостях, присутні в кожній живій клітині і утворюють там головну масу протоплазми. \ Білки ­ це складні органічні сполуки, що складаються з амінокислот, до складу яких, крім вуглецю (С), кисню (О) і водню (Н), входить азот (Ν). Деякі амінокислоти містять сірку (S), фосфор (Р), залізо ( Fе ) і ін. елементи. Кількісний зміст цих елементів наведено в таблиці. Елементарний склад білків.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
14

Слайд 14

Білкові молекули мають найбільш складну просторову будову, що впливає на його фізіологічні властивості. При вивченні хімічної структури білка було встановлено, що основною його структурною одиницею ­ мономером, є амінокислоти. Отже, білки - це природні високомолекулярні азотовмісні органічні сполуки, молекули яких побудовані із залишків амінокислот. Амінокислотами називають органічні сполуки, які містять в молекулі одночасно і кислу (карбоксильну СООН) і лужну (амінну NН 2 ) групи. Вони являють собою органічні кислоти, у яких водень вуглецевого атома, заміщений аміногрупою – NН 2, тобто це ­ амінокислоти. 14

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже
15

Слайд 15

На даний час відомо більше 80 природних амінокислот. Однак для харчування становлять інтерес 22 амінокислоти, найпоширеніші в продуктах харчування і які являються постійними складовими частинами білкових молекул. З 22 головних амінокислот - 8 є незамінними. Питання. Чому вони називаються незамінними? Вони не можуть синтезуватися в організмі з інших з'єднань і тому повинні обов'язково надходити з їжею в певних співвідношеннях. 15

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
16

Слайд 16

16 Амінокислота Потреба, г Триптофан 1 Лейцин 4-6 Ізолейцин 3-4 Валін 4 Треонін 2-3 Лізин 3-5 Метіонін 2-4 Фенілаланін 2-4 Назви незамінних амінокислот і їхнє співвідношення в раціоні людини (по триптофану) становлять: Крім забезпечення процесів біологічного синтезу білків, незамінні амінокислоти виконують важливі і складні функції в багатьох процесах життєдіяльності.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
17

Слайд 17

Відповідно до складу амінокислот білки, що надходять в організм із їжею, розділяються на: біологічно повноцінні і біологічно неповноцінні. Біологічна цінність білка виміряється кількістю білка організму, що утвориться з 100 грамів білка їжі. З'єднуючись між собою в певному порядку міцними (пептидними, дисульфідними) і слабкими (водневими, іонними, неполярними і ін.) зв'язками, амінокислоти утворюють білки. Ступінь використання організмом білків визначається терміном переварюваність, або засвоюваність. Під переварюваністю білків розуміють частку азоту їжі, що надходить через слизову кишечнику в кров. Засвоюваність білків залежить від ступеня і інтенсивності впливу на них ферментів шлунково-кишкового тракту. 17

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
18

Слайд 18

18 Засвоюваність організмом людини білків різних продуктів характеризується наступними показниками (в % до загальної кількості білків, що надходять у шлунково-кишковий тракт з їжею): білки м'ясопродуктів - 95%; молочних продуктів і яєць - 96%; хліба із пшеничного борошна 1 сорту, макаронних виробів, риби, манної крупи - 85%; хліба із обойного борошна, бобових, круп - 70%; овочів - 80%; картоплі - 70 %.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
19

Слайд 19

19 Процеси біологічного синтезу білків проходять у всіх тканинах організму. Ці дуже складні процеси підтримують життя. Провідну роль у процесах біологічного синтезу грають нуклеїнові кислоти. Швидкість синтезу білків залежить від фізіологічних функцій в організмі: наприклад, білки кістякових м'язів повністю обновляються за 150 діб, а білки печінки - за 9 діб. Одночасно із процесами біосинтезу білків у клітинах, при участі протеолітичних ферментів, відбувається і розпад білкових молекул до амінокислот.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
20

Слайд 20

20 Жири і жироподібні речовини визначають загальною назвою ліпіди. Жири (ліпіди) наряду з білками є основними харчовими речовинами, і їхня присутність у їжі, як життєво необхідних компонентів, обов'язкова. Жири являють собою комплекс органічних сполук, основними структурними елементами яких є гліцерин і жирні кислоти і, так само як і білки, не можуть безпосередньо засвоюватися організмом людини. Основним компонентом жирів є жирні кислоти. В природних умовах виявлено 40 жирних кислот, чим пояснюється різноманітність і хімічна специфічність натуральних жирів, які являють собою суміш тригліцеридів. Ліпіди харчових продуктів найчастіше підрозділяються на власне жири – гліцериди і жироподібні речовини – ліпоїди.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
21

Слайд 21

21 Ліпоїди звичайно супроводжують жири. Жирові продукти, крім жирів, які складаються із гліцерину і жирних кислот, містять стерини, фосфоліпіди і жиророзчинні вітаміни, які мають велике фізіологічне значення. До них відносяться: фосфатиди (крім гліцерину і жирних кислот, у їхній склад входить залишок фосфорної кислоти), стерини (холестерин), вітамін Д, жовчні кислоти печінки, стероїдні гормони, ліпопротеїди (комплексні з'єднання жиру і білка). Кількість гліцерину в складі молекули жиру не перевищує 10%, в зв'язку із чим, властивості ліпідів визначають жирні кислоти. Жирні кислоти, які зустрічаються в природних умовах, розділяються на три групи: насичені ; ненасичені (з одним подвійним зв'язком); поліненасичені (із двома і більше подвійними зв'язками).

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
22

Слайд 22

22 Ступінь ненасиченості жирів дуже впливає на їхні фізичні властивості. Перевага насичених жирних кислот обумовлює твердий стан жирів при кімнатній температурі, ненасичених, - рідкий. Розрізняють жири тваринні і рослинні. Вони мають різні фізичні властивості і склад. Тваринні жири - тверді речовини. В їхній склад входить велика кількість насичених жирних кислот, які мають високу температуру плавлення. В жирах тваринного походження переважають насичені (граничні) жирні кислоти. Високомолекулярні насичені жирні кислоти (стеаринова, пальмітинова) мають тверду консистенцію, низькомолекулярні (масляна) - рідкої. Насичені жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова і ін.) використовуються організмом в основному як енергетичний матеріал. Надлишок їх у харчуванні часто приводить до порушення обміну жирів, підвищенню змісту холестерину в крові.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
23

Слайд 23

23 Від молекулярної маси залежить і температура плавлення. Чим вище молекулярна маса насичених жирних кислот, тим вище їхня температура плавлення. Температура плавлення стеаринової кислоти ­ 70 о С, пальмітинової – 63 о С. Тому і жир, що має у своєму складі насичені жирні кислоти, являє собою тверду речовину, тоді як рослинні жири (олії) при кімнатній температурі мають рідку консистенцію. Відповідно до цього і температура плавлення різних жирів різна. Температура плавлення баранячого жиру дорівнює 44 - 50 о С, яловичого ­ 42 - 49 о С, свинячого 36 - 46 о С, коров'ячого масла 28 - 33 о С, гусячого жиру 26 - 34 о С.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
24

Слайд 24

24 Рослинні жири відрізняються від тваринних і містять значну кількість поліненасичених жирних кислот, які відносяться до незамінних факторів харчування. У жирах рослинного походження переважають ненасичені жирні кислоти. За фізіологічним значенням ліпіди підрозділяються на резервні і структурні. Резервні жири відкладаються в великих кількостях в жировому депо: підшкірна клітковина, сальник і ін., а потім витрачаються для енергетичних потреб організму. Структурні жири входять до складу протоплазми клітин, біологічних мембран і ін., їхня кількість в організмі практично постійна, приблизно 25% від усього жиру, що перебуває в організмі.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
25

Слайд 25

25 ЖИРИ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ ВИКОНУЮТЬ РІЗНОМАНІТНІ ФУНКЦІЇ. 1.   Пластична функція. 2. Захисна функція. 3. Транспортна функція. 4. Енергетична функція. 5. Регуляторна функція. 6. Вітамінна функція. 7. Незамінний фактор харчування. 8. Поліпшення смакових якостей їжі.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
26

Слайд 26

26 Значення вуглеводів в харчуванні. Сама назва «вуглеводи» заснована на тім, що в хімічній структурі цих речовин атоми вуглецю сполучаються з атомами кисню і водню, причому останні два перебувають у таких же співвідношеннях, як і у воді. Загальна формула вуглеводів – С n (Н 2 О) m. Вуглеводи входять до складу клітин і тканин живих організмів: в рослинах їх утримується близько 80%, а в тканинах тварин - усього до 2% (у вигляді глікогену - тваринного крохмалю). Процес утворення вуглеводів в природі, або фотосинтез вуглеводів, здійснюється хлорофілом рослин з вуглекислого газу, повітря в ґрунтової води під впливом сонячної енергії. Кисень, який утворюється при цьому, виділяється в атмосферу, а цукри накопичуються в коріннях, плодах і ягодах у вигляді крохмалю, сахарози і фруктози.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
27

Слайд 27

27 По харчовій цінності вуглеводи підрозділяються на засвоювані і незасвоювані. Засвоювані вуглеводи переварюються, всмоктуються в організмі (глюкоза, фруктоза, сахароза, мальтоза, крохмаль, глікоген). Незасвоювані - не розщеплюються ферментами (харчові волокна). Вуглеводи підрозділяються на три групи: Моносахариди (З 6 Н 12 О 6 ): глюкоза, фруктоза, галактоза, манноза. Дисахариди (полісахариди 1-го порядку С 12 Н 22 О 11 ): сахароза, мальтоза, лактоза; Полісахариди 2-го порядку (З 6 Н 10 О 5 ) n : крохмаль, глікоген, клітковина або целюлоза, пектинові речовини).

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
28

Слайд 28

28 ФІЗІОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ВУГЛЕВОДІВ. 1. Енергетична функція. 2. Пластична функція. 3. Функція запасних поживних речовин. 4. Захисна функція. 5. Регуляторна функція. 6. Специфічна функція.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
29

Слайд 29

29 Антична теорія харчування зв'язана з іменами Аристотеля і Галена і є частиною їхніх представлень про живлення. Відповідно до цієї теорії, харчування всіх структур організму відбувається за рахунок крові, що безупинно утворюється в травній системі з харчових речовин в результаті складного процесу невідомої природи, по типі (шумування). У печінці відбувається очищення цієї крові, після чого вона використовується для харчування всіх органів і тканин. З класичною теорією збалансованого харчування тісно зв'язані представлення про ідеальну їжу і про оптимальне збалансоване харчування. Ця теорія спирається на балансовий підхід до оцінки і режиму харчування, що зберігає своє значення і в даний час. 3-є навчальне питання

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
30

Слайд 30

30 Класична теорія збалансованого харчування базується на наступних фундаментальних положеннях: ► постачання речовин повинно точно відповідати їх витраті; ► постачання речовин забезпечує за рахунок руйнування харчових структур і усмоктування корисних речовин – нутрієнтів, необхідних для метаболізму (обміну речовин) і побудови тіла; ► утилізація їжі самим організмом; ► їжа складається з декількох компонентів, різних за фізіологічним значенням: харчових, баластових і токсичних речовин; ► обмін речовин (метаболізм) визначається рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів і деяких солей, отже, можна створити так називані елементні (мономерні) дієти.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
31

Слайд 31

31 Концепція диференційованого харчування заснована на найбільш повних і сучасних даних про склад харчових продуктів і генотипу людини. Прихильники концепції розглядають склад продуктів і індивідуальні особливості обміну в якості основних складових частин практичного харчування, у той час як традиційне харчування враховує тільки склад продуктів. Норми харчування, якими в даний час користаються різні фахівці, розраховані на середню людину. Однак у природі такої людини не існує (климатогеографичні фактори, робота в космосі, підвищена радіація, умови хімічних виробництв). Концепція спрямованого (цільового) харчування розрахована на вплив за допомогою харчування на людину, з огляду на його метаболічну індивідуальність, схильність до захворювань, умовам праці і багато інших факторів.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
32

Слайд 32

32 ЗГІДНО З ЗАКОНОМ АДЕКВАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ СФОРМУЛЬОВАНІ І ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ. Перший принцип - енергетична цінність харчування повинна відповідати енергетичним витратам організму, тобто, повинен дотримуватись баланс енергії. Другий принцип – відповідності хімічних речовин фізіологічним потребам організму, тобто задовільнення потреби в основних харчових речовинах в визначених кількостях і співвідношеннях. Третій принцип – різноманітне харчування. Таким чином, вимоги другого і третього принципів раціонального харчування зобов’язують виконувати адекватно потреби у білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах у вірних співвідношеннях.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
33

Слайд 33

33 Для дорослої людини співвідношення білків, жирів та вуглеводів повинні бути такі : БІЛКИ : ЖИРИ : ВУГЛЕВОДИ = 1 : 1 : 4 Повний набір незамінних амінокислот забезпечується, якщо у харчовий раціон ввести 55% білків тваринного походження. Оцінку збалансованості основних незамінних амінокислот проваджують по трьох найбільш дефіцитних амінокислотах: триптофану, лізину, метіоніну, співвідношення яких повинно бути : 1 : 3 : 3 Оптимальним вважається, що вміст жирів повинен бути в середньому в розмірі 33% енергоцінності добового раціону, при цьому норма вживання лінолевої кислоти – 4 – 6 %.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
34

Слайд 34

34 Оптимальне співвідношення вуглеводів в харчуванні вважається таке : крохмаль – 75% прості цукри – 20% пектинові речовини – 5% Серед мінеральних речовин пропонується співвідношення між кальцієм, фосфором і магнієм : 1 : 1,3 : 0,5 В сучасних умовах збалансованість харчових речовин необхідно розраховувати у взаємозв’язку з калорійністю. При цьому стає проблема забезпечення людини низькокалорійними раціонами с достатньою кількістю білка.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
35

Слайд 35

35 Важливою умовою раціонального харчування є режим харчування. У Збройних Силах для особового складу, в залежності від характеру навчально-бойової діяльності і, отже, норм харчування встановлюється трьох - чи чотириразовий режим харчування. Триразове харчування здійснюється за загальновійськовою нормою. Їжа повинна прийматися у твердо встановлені розпорядком дня часи, із проміжками між прийомами не більш 7 годин. Сніданок планується до початку занять, обід – після закінчення основних занять, вечеря – за 2-3 години до відбою. Після обіду протягом не менш півгодини не дозволяється проводити заняття чи роботи. Добові норми пайка по енерговмісту в умовах помірного клімату розподіляються: на сніданок – 30-35 %, на обід – 40-45 %, на вечерю – 20-30 %.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
36

Слайд 36

36 У випадку зміни розпорядку дня і віднесення періоду максимального фізичного навантаження на вечірній чи нічний час (нічні заняття) енергетична і харчова цінність вечері збільшується перерозподілом продуктів пайка і можуть видаватися додаткові продукти за рахунок продукції підсобного господарства. Харчування всіх категорій військовослужбовців Збройних Сил України організовано згідно норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 426 Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
37

Слайд 37

37 Для рішення реальних проблем організації раціонального харчування військовослужбовців і його постійного удосконалювання, фахівцям продовольчої служби необхідно мати відповідні знання про харчові речовини в їжі, про закономірності їхнього використання і засвоєння організмом людини, про наслідки порушень цих закономірностей. Виходячи з вищерозглянутого матеріалу, можна виділити наступні критерії оцінки раціонального харчування військовослужбовців: 1. Відповідність енергетичної цінності їжі витратам енергії на усі види життєдіяльності (для військовослужбовців енерговміст норм харчування повинен відповідати енерговитратам з деяким перевищенням приблизно на 10 %). 2. Наявність у їжі всіх незамінних харчових речовин (незамінних амінокислот, лінолевої, ліноленової кислот, вітамінів і мінеральних речовин ). ВИСНОВОК

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
38

Слайд 38

38 3. Оптимальне співвідношення окремих компонентів їжі (пластичних, енергетичних, каталітичних і т.д.), відповідно до потреб індивідуума чи групи населення. 4. Наявність захисних компонентів їжі, що гарантують її нешкідливість, збереження і збільшення здоров'я. 5. Різноманітність харчування. 6. Забезпечення органолептичних достоїнств їжі, що сприяють її переварюванню і всмоктуванню. 7. Застосування методів технологічної обробки, що забезпечують видалення шкідливих речовин і не зменшують біологічної цінності їжі, а також не утворюють токсичних з'єднань. 8. Режим харчування. Вимоги збалансованості і адекватності раціонального харчування враховуються повною мірою і при розробці норм харчування військовослужбовців.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
39

Слайд 39

39 ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ: Вивчити з постанови КМУ від 29.03.2002 року № 426 Про норми харчування військовослужбовців ЗС та інших військових формувань норму № 1 – загальновійськова. Вивчити з підручника Войсковое питание основні положення збалансованого харчування. Законспектувати з підручника Войсковое питание основні положення збалансованого харчування.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
40

Последний слайд презентации: 1 ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ Кафедра військово-спеціальної підготовки Лекція ТЕМА 3

40 Тема наступного заняття Загальні характеристики і основи обміну харчових речовин.

Изображение слайда
Изображение для работы со слайдом
1/2
Реклама. Продолжение ниже