Презентация: 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір

1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Загальна схема кровообігу Розподіл крові в судинах організму 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Артеріальна кровотеча 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Венозна кровотеча 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Капілярна кровотеча Симптоми гострої крововтрати Надання першої допомоги 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Необхідно дотримуватись визначених правил 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Класифікація крововтрат ( за P.L. Marino, 1998, США) 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Невідкладні заходи при травматичному шоці 1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір
1/51
Средняя оценка: 4.7/5 (всего оценок: 93)
Скачать (4986 Кб)
Код скопирован в буфер обмена
1

Первый слайд презентации

1 Перша долікарська допомога при кровотечах та крововтратах Лектор Кушнір Леонід Дмитрович кандидат мед. наук доцент кафедри внутрішньої медицини

2

Слайд 2: Загальна схема кровообігу

3

Слайд 3: Розподіл крові в судинах організму

Вміст крові у судинному руслі (ОЦК) - 7 % від маси тіла Розподіл (в % від ОЦК): а) у порожнині серця – 3%; б) в артеріальній системі – 15%; в) у капілярах – 12%. г) у венозній системі – 70%.

4

Слайд 4

ОЗНАКИ ПОРАНЕНЬ: біль, зазвичай кровотеча, порушення цілісності тканин

5

Слайд 5

Кровотеча - це крововилив із ушкоджених судин у навколишнє середовище, тканини та органи або в яку-небудь порожнину тіла. як наслідок змін судинної стінки при деяких захворювання (туберкульоз, запалення, пухлини, променева хвороба тощо). Травматичні кровотечі - наслідок прямої механічної травми органів і тканин (стихійні лиха, транспортні катастрофи, хірургічні втручання). Кровотеча обов'язкова при кожній рані. Ступінь і сила кровотечі залежить від калібру, кількості та виду поранених судин.

6

Слайд 6

КРОВОТЕЧІ: Артеріальна Венозна Капілярна

7

Слайд 7

Види кровотеч: поверхнева, внутрішня, капілярна, артеріальна, венозна артеріальна венозна внутрішня капілярна поверхнева

8

Слайд 8: Артеріальна кровотеча

при пошкодженні артерій. кров має яскраво-червоний колір (насичена киснем) і б'є з рани сильним неперервним струменем. При пораненні великої судини у потерпілого може бути відсутній пульс на пораненій кінцівці нижче місця пошкодження.

9

Слайд 9

- кров у артеріях тече під високим тиском (120 мм рт. ст.). Вона з силою виштовхується із судини або порожнини серця, через що організм швидко знекровлюється. Кров із артерії звичайно витікає струменем, під тиском. - Струмінь крові, що витікає з артерії, синхронний з пульсовою хвилею. -У разі повного перерізування чи розриву кровоточить не лише центральний, а й периферичний її кінець. Витікання крові з артерії часто супроводжується шипінням. Самостійно зупинитися кровотеча може лише в артеріях дрібного калібру. Кровотеча із більших артерій та із серця сама зупиняється дуже рідко, бо кров'яний тиск значний, а звуження просвіту недостатнє.

10

Слайд 10

Зупинка артеріальної кровотечі підручними засобами Зажати артерію зверху поранення На відстані 3-5см вище рани довкола кінцівки накласти будь-яку чисту і м’яку тканину Доставити у медпункт Розтягти джгут руками в середній частині, щільно прикласти джгут до кінцівки, виконати необхідну клк обертів довкола кінцівки До джгуту прикріпити записку з точним часом його накладання

11

Слайд 11: Венозна кровотеча

- кров витікає з рани темним неперервним струменем

12

Слайд 12

Кровотеча із вен, які розташовані близько до серця (безіменна, підключична, внутрішня шийна), може відбуватися поштовхами внаслідок зниження тиску під час вдиху і підвищення його під час видиху. Дуже кровоточать вени, стінки яких не спадаються внаслідок фіксації їх до сусідніх тканин (підключична, кісткові, печінкові).

13

Слайд 13

У разі підвищення тиску (кашель, блювання, крик, чхання) венозна кровотеча стає сильнішою. Притискання вени проксимальніїїіе від місця кровотечі збільшує її, притискання дистальніше може сприяти її припиненню. Загалом венозні кровотечі менш небезпечні для життя, ніж артеріальні, але за поранення великих, що лежать найближче до серця, вен не­безпечною стає не лише крововтрата, а й можливість проникнення в просвіт судини повітря (повітряна емболія).

14

Слайд 14

Зупинка венозної та капілярної кровотеч Капілярну та венозну кровотечі зупиняють шляхом накладання стерильної тугої пов’язки. При венозній кровотечі пошкоджену кінцівку слід припідняти. При венозній кровотечі темна кров витікає повільно, рівномірно, непрямим струменем. При капілярній кровотечі кров сочиться каплями з усієї пошкодженої поверхні.

15

Слайд 15: Капілярна кровотеча

— змішана. Вона не є небезпечною І спиняється сама під впливом тугої пов'язки. За цієї кровотечі не видно окремих кровоточивих судин і кров сочиться з тканин, як з губки. Забарвлення крові темно-червоне. Усе, що посилює артеріальний приплив крові і затримує венозне відтікання, збільшує кровотечу. У здорових тканинах капілярна кровотеча звичайно зупиняється самостійно. У тканинах, у яких недостатня кількість еластичних елементів або у тих випадках, коли знижена здатність до згортання крові (гемофілія, холемія), й капілярна кровотеча може бути загрозливою.

16

Слайд 16: Симптоми гострої крововтрати

швидке падіння артеріального тиску, пульсу, дихання, блідість шкіри, позіхання, задишка, спрага, непритомність, параліч дихального центру, серцевої діяльності. Повітряна емболія можлива внаслідок закупорки повітрям судин серця, легень, мозку.

17

Слайд 17: Надання першої допомоги

користуються методами тимчасової зупинки кровотечі. Для зупинення артеріальної кровотечі слід покласти джгути на кінцівку вище місця поранення.

18

Слайд 18

19

Слайд 19: Необхідно дотримуватись визначених правил

джгут накладати на м'яку підкладку (хустка, рушник і т. д. ), щоб не прищемити шкіру. Потім затягують його до тих пір, поки на периферійних артеріях пораненої кінцівки не припиниться пульс. Якщо джгут здавлює судини не достатньо, кровотеча продовжується.

20

Слайд 20

В тому випадку, коли джгут у потрібну хвилину відсутній, треба зробити закрутку: під пасок, пояс, скручену хустку підсовують один кінець палички і закручують її до тих пір, поки не зупиниться кровотеча, другий кінець її прив'язують до кінцівки, щоб закрутка не послабилась. Слід пам'ятати, що з накладанням джгута зупиняється доступ крові до ураженої кінцівки. Щоб запобігти її омертвінню, в такому стані потерпілого можна тримати не більше 1,5-2 годин. Саме тому при направленні хворого в лікарню необхідно вказати точний час накладання джгута.

21

Слайд 21

Іноді до виготовлення джгута артеріальну кровотечу зупиняють притисканням великого пальця до місця, де артерія розташована поряд з кісткою, до якої її можна притиснути.

22

Слайд 22

23

Слайд 23

Точки зупинки артеріальної кровотечі пальцями Спосіб застосовується у випадку, якщо не вдалося зупинити кровотечу шляхом прямого натискання або підняття кінцівки, при цьому пальцями чи кулаком слід натискати в точках затискання артерій.

24

Слайд 24

25

Слайд 25

Зупинка кровотечі методом максимального згинання кінцівок На згинальну поверхню ліктьового або колінного суглоба кладуть валик з щільно скатаної тканини, згодом максимально згинають руку (ногу) в ліктьовому (колінному) суглобі відповідно

26

Слайд 26

Зупинка кровотечі з підключичної артерії шляхом максимального відтягування рук назад Максимально відтягти назад ліве і праве плече. 2. Відтягнуті плечі зафіксувати за спиною, використовуючи широкий бинт або підходящу матерію.

27

Слайд 27

Правила надання першої допомоги при пораненнях кінцівки 1. Припідняти кінцівку та прижати артерію. 2. Накласти кровоспинний джгут або тугу пов’язку. 3. Накрити рану серветкою та закріпити її. N.B. Джгут на кінцівку можна накладати не більше, як на 1 год. У випадку посиніння та набряку кінцівки (в наслідок неправильного накладання джгута) слід негайно його зняти та накласти ще раз.

28

Слайд 28

Накладання пов’язок на різні частини тіла при венозній та капілярній кровотечах метод накладання пов’язки на передпліччя метод накладання пов’язки на область потилиці метод накладання пов’язки на нижню частину живота та пахову область

29

Слайд 29

Правила надання першої допомоги при пораненнях грудної клітки Прижати долоню до рани таким чином, щоб повітря не потрапляло через неї в грудну порожнину На рану накласти герметичну пов’язку або лейкопласт.

30

Слайд 30

30 ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ ШОК Гіповолемічний шок виникає внаслідок первинного зменшення ОЦК (абсолютна гіповолемія) через крововтрату, плазмовтрату чи загальне зневоднення. Г ЕМОРАГІЧНИЙ ШОК Геморагічний шок розвивається внаслідок гострої крововтрати і супроводжується кризою мікро і макроциркуляції з можливим наступним розвитком синдрому системної недостатності багатьох органів (поліорганної недостатності).

31

Слайд 31

31 В основі патогенезу геморагічного шоку є гостра крововтрата, що призводить до зниження ОЦК, внаслідок чого зменшується венозне повернення і знижується ХОС. Це призводить до ішемії надниркових залоз і викиду катехоламінів. Стимуляція адренорецепторів судин спричинює спазм артеріол і венул, вихід крові з депо (селезінка, судини шкіри, нирки). Розвивається компенсаторна централізація кровообігу, спрямована на підтримання перфузії життєво важливих органів, передусім головного мозку і серця.

32

Слайд 32

32 Стимуляція (З-адренорецепторів підвищує скоротливість міокарда, отже, збільшує ЧСС, що певний час дає змогу утримувати АТ на вихідному рівні. Крім того, розширюються бронхіоли і знижується опір дихальних шляхів, що полегшує зовнішнє дихання. Зі збільшенням крововтрати компенсаторні зміни не в змозі протистояти прогресуючому зниженню ХОС, що зумовлює зниження перфузії та ішемію різних органів і тканин, у тому числі нирок; печінки, кишок, шкіри тощо. Ішемія нирок викликає активізацію ретинангіо-тензинової системи, що супроводжується зростанням продукції вазопресину (АДГ), збільшенням спазму артеріол, підвищен­ням ЗПОС, і збільшує навантаження на міокард.

33

Слайд 33

33 Ішемізація тканин призводить до розвитку тканинної гіпоксії, порушення клітинного метаболізму з накопиченням недоокислених продуктів, зокрема лактатної,піровиноградної та інших органічних кислот, і розвитку метаболічного ацидозу. Порушення КОС ще більше поглиблює розлад мікроциркуляції (розслаблення передкапілярних сфінктерів і спазм післякапілярних). Зростає внутрішньокапілярний гідродинамічний тиск, і рідина виходить із капілярного русла. Втрата рідини зумовлює зростання в'язкості крові, уповільнення капілярного кровотоку, розвиток сладжфеномену.

34

Слайд 34

34 За зниження кровотоку в периферичних судинах і артеріальної гіпотензії тканини починають активно споживати кисень з венозних капілярів, унаслідок чого збільшується артеріовенозна різниця за киснем і протягом деякого часу підтримується нормальне його надходження до тканин. Згодом надходження кисню до тканин знижується і зростає тканинна гіпоксія. Внаслідок відкриття артеріовенозних шунтів основна частина крові спрямовується через шунти, що робить перфузію тканин абсолютно неефективною.

35

Слайд 35

35 Таким чином, після гострої крововтрати за відсутності своєчасної корекції відбувається повний розлад макро- і мікроциркуляції, порушення усіх видів метаболізму і ферментативних систем, функцій усіх органів. Розвивається синдром системної недостатності органів, що призводить організм до загибелі. Клініка геморагічного шоку значною мірою залежить не тільки від об'єму крововтрати, а й від її швидкості і спроможності компенсаторних систем організму.

36

Слайд 36

36 Американською колегією хірургів установлено 4 класи кровотечі залежно від об'єму крововтрати і клінічних ознак. Клас І. Об'єм крововтрати 15 % ОЦК і менше. Клінічних проявів може не бути або має місце тільки тахікардія у стані спокою, особливо в положенні сидячи. Таку ортостатичну тахікардію (збільшення ЧСС на 20 за 1 хв) виявляють під час переходу з горизонтального положення хворого у вертикальне.

37

Слайд 37

37 Клас II. Крововтрата 20-25 % ОЦК. Основна клінічна ознака — ортостатичиа гіпотензія: зниження систолічного АТ не менш як на 15 мм рт. ст. під час переходу з горизонтального положення у вертикальне. У положенні лежачи АТ може бути нормальним або дещо зниженим. Діурез збережений.

38

Слайд 38

38 Клас III. Крововтрата 30-40 % ОЦК. Артеріальна гіпотензія в положенні на спині, олігоанурія (діурез < 400 мл на добу). Клас IV. Крововтрата понад 40 % ОЦК. Значна артеріальна гіпотензія (<60 мм рт. ст.), можливе порушення свідомості.

39

Слайд 39: Класифікація крововтрат ( за P.L. Marino, 1998, США)

Клас Клінічні симптоми Об’єм крововтрати (% від ОЦК) I Ортостатична тахікардія 15 II Ортостатична гіпотензія 20-25 III Артеріальна гіпотензія в положенні лежачи на спині, олігурія 30-40 IV Порушення притомності, колапс Більше 40

40

Слайд 40

40 За клінічним перебігом і ступенем тяжкості геморагічний шок поділяють на компенсований, субкомпенсований, декомпенсований (оборотний і необоротний)

41

Слайд 41

41 Ступінь тяжкості шоку Об'єм крововтрати, % ОЦК Клінічні ознаки Компенсований — 1 ст. Субкомпенсований — 2 ст Декомпенсований — 3 ст. Необоротний — 4 ст. 10-20 21-30 31-40 > 40 Пульс до 100 за 1 хв; АТ у межах норми або дещо знижений (90—100 мм рт. ст.); ЦВТ 40 —60 мм вод. ст.; ЧД до 20; шоковий індекс 0,8-1; НЬ 80-90 г/л; Ні 0,38 — 0,32; шкіра кінцівок бліда, суха, холодна; діу­рез > ЗО мл/год. Симптом білої плями позитивний (<3с) Пульс 110-120 уд/хв; АТ 70-85 мм рт. ст.; ЦВТ 30 — 40 мм вод. ст.; блідість, занепокоєння, холодний піт, олігурія до 25 — 30 мл/год; ЧД до ЗО за 1 хв; шо­ковий індекс 1-1,7; НЬ 70-80 г/л; Ні - 0,22-0,3 АТ < 70 мм рт. ст.; пульс >130 уд/хв; ЦВТ 0 мм вод. ст.; ЧД 30 — 40 за 1 хв; шоковий індекс > 2; олігурія (діурез 5-15 мл/год); НЬ < 70 г/л; Ні < 0,22; сту­пор, різка блідість; пульс часто не визначається Термінальний стан; кома, шкіра сірого кольору, дихан­ня поверхове, аритмічне, брадипное; АТ < 50 мм рт. ст. (за методом Короткова може не визначатися); пульс (на магістральних артеріях) >150 або <40 за 1 хв; ЦВТ — 0 мм вод. ст. або негативний

42

Слайд 42

42

43

Слайд 43

43 Скальпована рана передпліччя

44

Слайд 44

44 Відкритий вивих гомілково-ступневого суглобу, ускладнений масивною кровотечею

45

Слайд 45

45 Відкритий вивих гомілково-ступневого суглобу,ускладнений масивною кровотечею

46

Слайд 46

46 Вогнепальне поранення передпліччя автоматичною зброєю

47

Слайд 47

47 Результат укусу Ротвеллера

48

Слайд 48

48 Скальпована рана передпліччя

49

Слайд 49

49 Вогнепальне поранення стегнової кістки з ушкодженням стегнової артерії

50

Слайд 50: Невідкладні заходи при травматичному шоці

Зупинити артеріальну кровотечу притисканням артерії до кістки вище місця травми, накладанням артеріального джгута чи закрутки вище місця поранення. Слід зафіксувати час накладання джгута. Оцінити стан життєздатності організму (визначити наявність та характер пульсу над периферичними і центральними артеріями, ступінь пригнічення притомності, прохідність дихальних шляхів, ефективність функції зовнішнього дихання). Забезпечити правильне положення тіла потерпілого. Забезпечити імобілізацію травмованих кінцівок стандартними шинами чи підручним матеріалом. Накласти на рану пов’язку. Знеболити хворого. У хворих з декомпенсованим шоком наркотичні анальгетики можуть пригнітити дихальний центр ! В місця переломів вводять 0,5 % розчин новокаїну, по 10 - 20 мл.

51

Последний слайд презентации

51 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Похожие презентации

Ничего не найдено