Презентация на тему: 1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9

1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9.
1/28
Средняя оценка: 4.2/5 (всего оценок: 98)
Код скопирован в буфер обмена
Скачать (784 Кб)
1

Первый слайд презентации

1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9. Загальні положення з організації та методики бойової підготовки в частинах зв’язку, РТЗ, А та ІС. Заняття 5. Основні положення з бойової та мобілізаційної готовності підрозділів зв'язку та РТЗ.

Изображение слайда
2

Слайд 2

2 ЗМІСТ: 1. Сутність та зміст бойової та мобілізаційної готовності підрозділів. 2. Ступені бойової готовності підрозділів. Література : Біла книга. Матеріали лекції, ГЗ та ПЗ.

Изображение слайда
3

Слайд 3

3 Збройні Сили України – це військове формування, на яке, відповідно до Конституції України, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. ЗС України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України.

Изображение слайда
4

Слайд 4

4 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ : у мирний час: здійснення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах оборони держави; підтримання військ (сил) у постійній бойовій і мобілізаційній готовності; несення бойового чергування; проведення заходів з оперативної, бойової, мобілізаційної та гуманітарної підготовки військ (сил) до виконання завдань за призначенням; здійснення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки; участь у здійсненні заходів з підготовки до територіальної оборони; участь у створенні, підготовці та накопиченні мобілізаційних ресурсів і непорушного запасу; участь у накопиченні озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створенні резерву військово-навчених людських ресурсів; надання допомоги центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам виконавчої влади АРК, органам місцевого самоврядування в проведенні пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; участь у виконанні міжнародних договорів України щодо контролю над озброєнням; участь у заходах з міжнародного співробітництва (на двосторонніх і багатосторонніх засадах) та у міжнародних миротворчих операціях;

Изображение слайда
5

Слайд 5

5 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ : в особливий період до початку збройної агресії: активізація розвідки з метою своєчасного попередження Президента і України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України про можливу збройну агресію та приведення у вищі ступені бойової готовності військ (сил); посилення охорони і захист державного кордону, захист повітряного простору; створення та нарощування угруповань військ (сил) на загрозливих напрямах, у тому числі проведення стратегічного розгортання (часткового або повного) ЗС України;

Изображение слайда
6

Слайд 6

6 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ : в особливий період у разі збройної агресії: проведення стратегічного розгортання ЗС України та створення угруповань військ (сил) для відсічі збройній агресії; відбиття нападу агресора з повітря, суші і моря та недопущення вторгнення угруповань його військ (сил) на територію держави; ведення операцій і бойових дій з метою завдавання поразки військам (силам) агресора, його розгрому та створення умов для укладення миру; ліквідація (локалізація, нейтралізація) збройного конфлікту в разі його виникнення.

Изображение слайда
7

Слайд 7

ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРУКТУРИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 3 призначені для нарощування (посилення) сил негайного реагування, створення угруповання ОСШР з метою адекватного реагування на рівень загроз, а у разі виникнення збройного конфлікту – недопущення переростання його у локальну війну, укомплектовані особовим складом більш ніж на 70 %, ОВТ – на 100 % призначені для нарощення зусиль, підсилення, за необхідності, ОСШР при виконанні ними завдань ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту, укомплектовані особовим складом до 50%, ОВТ – не менш ніж на 80% призначені для розгортання з’єднань і військових частин, необхідних для гарантованого виконання завдань ОСШР і силами нарощування, та мають бути готовими до застосування в усіх можливих формах ведення воєнних дій, завершення ліквідації збройного конфлікту та стабілізації обстановки, укомплектовані особовим складом до 20%, ОВТ – не менш ніж на 60% призначені для негайного реагування на загрози, стримування та недопущення та нейтралізації збройних конфліктів на стадії їх зародження, укомплектовані особовим складом більш ніж на 90%, ОВТ – на 100 % Об'єднані сили швидкого реагування (до 29 тис. чол., або 30% бойового складу ЗСУ) Основні сили оборони (до 65 тис. чол., або 70% бойового складу ЗСУ ) З'єднання та військові частини, які не входять до функціональних структур (до 49 тис. осіб ) Сили швидкого реагування (до 23 тис. осіб ) Сили стабілізації (до 45 тис. осіб ) Сили негайного реагування (до 6 тис. осіб ) Сили нарощування (до 20 тис. осіб )

Изображение слайда
8

Слайд 8

8 ПОВІТРЯНІ СИЛИ Роди авіації Винищувальна Транспортна Розвідувальна Бомбардувальна Штурмова Спеціальні війська Окремі частини та підрозділи безпілотних літальних апаратів, частини та підрозділи зв'язку, РТЗ, А та ІС, РЕБ, РХБ захисту, повітряно-плавальні, пошуково-рятувальні, метеорологічні, технічного, тилового та медичного забезпечення Роди військ Зенітні ракетні Радіотехнічні

Изображение слайда
9

Слайд 9

9 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ : у мирний час: ведення радіолокаційної, радіо- та радіотехнічної розвідки, повітряної розвідки; охорона повітряного простору держави та контроль за дотриманням визначеного порядку його використання; забезпечення захисту від терористичних посягань об’єктів ПС, підготовка і застосування сил і засобів у разі вчинення терористичного акту в повітряному просторі та у територіальних водах України, участь у проведенні антитерористичних операцій на важливих державних об’єктах та у разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України; участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях, надання військової допомоги іншим державам на підставі міжнародних договорів України; надання допомоги органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування в проведенні пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру; здійснення повітряних перевезень (евакуації повітрям); виконання заходів пошуково-рятувального забезпечення;

Изображение слайда
10

Слайд 10

10 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ: в особливий період (крім завдань, що виконуються в мирний час): посилення охорони повітряного простору держави та забезпечення своєчасного попередження про безпосередню підготовку противника до повітряного нападу та його початок; оперативне розгортання сил (військ) та створення угруповань авіації та ППО у визначених операційних зонах (районах); знищення засобів повітряного нападу противника, завоювання та утримання переваги в повітрі у визначених операційних зонах (районах); прикриття від ударів з повітря угруповань військ (сил), районів розміщення арсеналів, баз, складів, аеродромів базування авіації, військово-морських баз, районів розосередження ВМС, промислових районів, адміністративно-політичних центрів та об’єктів комунікацій; авіаційна підтримка угруповань військ (сил); ураження об’єктів (цілей) у складі авіаційних, сухопутних та морських угруповань військ (сил) противника; ураження об’єктів (їх елементів) систем державного та військового управління, військово-промислового комплексу та транспортних комунікацій противника; десантування повітряних десантів; здійснення повітряних перевезень військ (сил) та вантажів; виконання заходів територіальної оборони; виконання інших завдань, виходячи з повноважень військового командування під час здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Изображение слайда
11

Слайд 11

бойова готовність Стан військ (сил), що дозволяє їм у встановлений термін розпочати бойові дії та успішно виконувати бойові завдання. У ЗС як правило передбачено мати кілька ступенів (рівнів) бойової готовності. В мирний час ступінь бойової готовності забезпечує своєчасний перехід військ (сил) з мирного на воєнний стан, розгортання та вступ у війну. Нарощування бойової готовності з'єднань, частин (кораблів) здійснюється приведенням їх, як послідовно від нижчого до вищого ступеня бойової готовності, так і безпосередньо у виший ступінь бойової готовності, без проміжних ступенів, шляхом проведення комплексу організаційних, мобілізаційних, технічних та інших заходів у встановлений планами термін. Чим вище ступінь бойової готовності військ (сил), тим менше часу потрібно їм для підготовки до виконання бойових завдань. Найвищий ступінь бойової готовності визначається здатністю військ (сил) до негайного виконання бойових завдань.

Изображение слайда
12

Слайд 12

ступінь бойової готовності Ступінь готовності до бойових дій (оборони або захисту). оголошувати тривогу Попереджати про небезпеку; приводити в готовність до дій. тривог а 1. Попереджувальний сигнал про реальну або передбачувану небезпеку, такий, наприклад, як повітряний напад. 2. Період часу, протягом якого війська знаходяться у стані бойової готовності у зв'язку з оголошенням тривоги.

Изображение слайда
13

Слайд 13

стан бойової готовності Засіб оцін юва ння здатності військ (сил) на певний момент часу виконувати поставлені перед ними завдання. термін досягнення рівня бойової готовності Термін, у межах якого частина або підрозділ може бути приведений в готовність для виконання тих завдань, для яких вони були організовані, оснащені і навчені. Цей термін характеризується або вимірюється показниками наявної на сьогодні у особового складу військової техніки і стану бойової підготовки.

Изображение слайда
14

Слайд 14

боєздатність Стан військ (сил), що дозволяє їм успішно вести бойові дії за призначенням в будь-яких умовах обстановки і реалізувати свої бойові можливості; одна зі складових бойової готовності. Масоване застосування засобів ураження може різко знизити боєздатність військ (сил). Вона може бути втрачена частково (за досвідом війн - при втратах в особовому складі і бойовій техніці до 50-60% та збереженні управління ) або цілком (при виході з ладу більше 50-60 % сил та засобів або порушенні управління.

Изображение слайда
15

Слайд 15

бойові можливості Сукупність кількісних і якісних показників, що характеризують здатність підрозділів, частин (кораблів) і з'єднань щодо виконання визначених бойових завдань у встановлені тер­міни і за конкретних умов обстановки. Залежить від: кількості особового складу, рівня його підготовки і морально-фізичного стану, наявності і стану озброєння і техніки, забезпеченості матеріально-технічними засобами, підготовки командного складу і рівня управління військами, фізико-географічних, кліматичних, погодних та інших умов, а також сили і характеру протидії противника. Для визначення бойових можливостей військ (сил) застосовуються математичні (з використанням комп'ютерів), графічні, графоаналітичні та інші методи розрахунків за допомогою таблиць, графіків і т.д. Найбільш повна і об'єктивна оцінка бойових можливостей може бути отримана шляхом моделювання бою (операції).

Изображение слайда
16

Слайд 16

бойовий вишкіл Комплекс знань, вмінь та навичок особового складу військ (сил), його морально-психологічні та фізичні якості; освіченість та злагодженість підрозділів, частин (кораблів), з'єднань, органів управління, рівень їх підготовки та злагодженості, а також їх здатність вести бойові дії за різних умов або виконувати інші завдання відповідно до призначення Бойовий вишкіл є найважливішим показником бойової готовності і досягається через систему бойової підготовки та військової освіти. Бойовий вишкіл включає польовий, повітряний та морський вишкіл.

Изображение слайда
17

Слайд 17

бойове чергування Особливий вид чергування (діяльності) спеціально виділених сил та засобів, що знаходяться в більш високих у порівнянні з іншими силами і засобами ступенях бойової готовності до вирішення запланованих або раптово виникаючих завдань і ведення бойових дій. Організується з метою своєчасного виявлення початку нападу противника, негайного ураження найбільш важливих об'єктів, припинення порушень сухопутних, повітряних і морських кордонів. До складу сил та засобів бойового чергування входять бойові розрахунки, екіпажі кораблів, літальних апаратів, чергові зміни пунктів управління, сил та засобів бойового забезпечення і обслуговування Чергові сили та засоби застосовуються згідно з командами (сигналами) старших командирів, а у випадках, що не терплять зволікань, — за рішенням командирів чергових частин, кораблів, підрозділів.

Изображение слайда
18

Слайд 18

час Ч Умовне позначення початку дії військ (сил). Встановлюється з метою узгодження дій і забезпечення одночасності завдання удару різними родами військ (сил). Від "Ч", як нульового значення часу, ведуться планування і підготовка дій військ (сил), коли дійсний час їх початку ще не встановлений або не розголошується з метою досягнення скритності.

Изображение слайда
19

Слайд 19

комплектування збройних сил Сукупність заходів держави щодо забезпечення ЗС особовим складом та озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами. Прийнята в державі система комплектування збройних сил найважливішою складовою частиною військового будівництва та устрою його ЗС, що визначає стан їх бойової готовності і боєздатності. Завдання комплектування збройних сил у мирний час підтримка по встановлених штатах чисельності армії і флоту, накопичення військово-навченого запасу; при переведенні ЗС на військове положення – забезпечення своєчасного і повного мобілізаційного розгортання; за умов війни, головним чином, — відновлення витрат діючої армії, а також забезпечення особовим складом нових формувань. Основні елементи комплектування збройних сил: засоби комплектування; призовний вік; відбір і розподіл призовних контингентів; принципи комплектування; терміни військової служби; кількість призовів громадян на військову службу на рік; вік тих, хто перебуває у запасі.

Изображение слайда
20

Слайд 20

комплектування збройних сил Сукупність заходів держави щодо забезпечення ЗС особовим складом та озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами. Прийнята в державі система комплектування збройних сил найважливішою складовою частиною військового будівництва та устрою його ЗС, що визначає стан їх бойової готовності і боєздатності. Завдання комплектування збройних сил у мирний час підтримка по встановлених штатах чисельності армії і флоту, накопичення військово-навченого запасу; при переведенні ЗС на військове положення – забезпечення своєчасного і повного мобілізаційного розгортання; за умов війни, головним чином, — відновлення витрат діючої армії, а також забезпечення особовим складом нових формувань. Основні елементи комплектування збройних сил: засоби комплектування; призовний вік; відбір і розподіл призовних контингентів; принципи комплектування; тер­міни військової служби; кількість призовів громадян на військову службу на рік; вік тих, хто перебуває у запасі.

Изображение слайда
21

Слайд 21

мобілізаційне розгортання Система заходів, які проводяться з метою планомірного переведення ЗС, закладів на організацію і штатну чисельність військового часу. Мобілізаційне розгортання ЗС є складовою частиною мобілізації і включає: переведення військ (сил) на організацію і штати військового часу, доукомплектування їх особовим складом, забезпечення озброєнням, технікою й іншими матеріальними засобами. Всі заходи щодо мобілізаційного розгортання ЗС в цілому і кожного з'єднання, частини і закладу окремо детально розробляються у мирний час і відображаються у відповідних мобілізаційних планах.

Изображение слайда
22

Слайд 22

мобілізація 1. Діяльність щодо підготовки до війни або інших надзвичайних ситуацій шляхом зосередження та організації національних ресурсів. 2. Процес приведення збройних сил або їх частини в стан готовності до ведення бойових дій або до надзвичайних ситуацій на національному рівні. Містить у собі збір і організацію особового складу, матеріальних засобів та військової техніки для виконання завдань несення дійсної військової служби. мобілізаційна підготовка мобілізаційна готовність Здатність держави, її органів влади місцевого самоврядування, підприємств, населення і ЗС до проведеним мобілізації; стан військ (сил), дозволяє їм у встановлені терміни здійснити перехід на організаційно штатну структуру військового часу Обсяг заходів, порядок переходу тимчасових нормативів визначаються розробленими в мирний час мобілізаційними планами.

Изображение слайда
23

Слайд 23

Документ у вигляді таблиці з вказівкою затверджених потреб в особовому складі частини, формування або штабу в мирний час. Також штат мирного часу. організаційно-штатний розклад мирного часу

Изображение слайда
24

Слайд 24

ПОСТІЙНО Вести облік особового складу. Точно знати чисельність особового складу за списком, в наявності і в витраті ЩОДЕННО Доповідати начальникові штабу відомості про наявність і витрату особового складу ЩОМІСЯЦЯ Перевіряти у військовослужбовців наявність військових квитків, їх стан та своєчасність внесення до них записів змінених облікових даних Система роботи командира підрозділу з обліку і контролю особового складу

Изображение слайда
25

Слайд 25

Изображение слайда
26

Слайд 26

Изображение слайда
27

Слайд 27

Изображение слайда
28

Последний слайд презентации: 1 ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ з навчальної дисципліни Військова підготовка . Тема № 9

Изображение слайда